Соціальне забезпечення особи як необхідна умова ефективності її соціальної реабілітації - Статья

Соціальне забезпечення особи як необхідна умова ефективності її соціальної реабілітаціїДля реалізації означеної мети нами передбачено виконання наступних завдань: розкрити зміст понять «соціальна безпека», «соціальна реабілітація» і «соціальне забезпечення», виявити їх взаємозвязок; дослідити цілі, завдання, функції та принципи соціального забезпечення соціально дезадаптованої особи чи особи, яка опинилися в складних життєвих обставинах; обґрунтувати шляхи оптимізації соціального забезпечення особи у процесі її соціальної реабілітації та визначити перспективи наукового пошуку в означеній сфері. Узагальнюючи результати наукового пошуку, приходимо до висновку, що обєктами соціальної реабілітації є: індивіди або групи, які потребують відновлення втрачених чи набути у процесі соціалізації навичок й умінь взаємодіяти в системі соціальних відносин і виконувати соціальні ролі; сімї та особи, які опинилися в складних життєвих обставина; інваліди різного віку, ступенів інвалідності та видів і члени ї сімей; діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; випускники інтернатних установ; особи, які зазнали різни форм насилля; колишні увязнені; безробітні; військовослужбовці, які брали участь у війна й військових конфліктах і ї сімї; вимушено переміщені особи; літні та старі самотні - тобто ті ж категорії осіб, яким державою гарантовані соціальні захист і забезпечення [10; 11, с. Окремим видом соціального забезпечення є соціальні послуги (інформаційні (надання інформації про види соціальних виплат; надання контактів служб, установ, закладів, до яких необхідно звернутися по відповідну допомогу), соціально-психологічні (психологічна діагностика; надання консультацій з питань психологічного здоровя; надання порад з розвязання соціальних та психологічних проблем; сприяння в запобіганні конфліктам; психологічна корекція та реабілітація), соціально-педагогічні (виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів членів родини; просвітницька робота щодо особливостей розвитку дитини та сімї; навчання мобілізації власних ресурсів сімї для вирішення проблем надалі; педагогічне консультування з питань розвязання педагогічних проблем сімї та її членів), соціально-медичні (посередництво в здійсненні профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів; консультації з питань збереження і зміцнення здоровя; формування ідеології здорового способу життя, сексуальної культури і навичок захищених статевих відносин; профілактика туберкульозу, венеричних захворювань, ВІЛ/СНІДУ), юридичні (надання консультацій з питань чинного законодавства, гарантій та пільг; захист прав та інтересів сімї чи особи), соціально-економічні (допомога в залученні додаткових ресурсів для задоволення матеріальних інтересів і потреб сімей чи осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах; допомога в оздоровленні, сприяння в отриманні державних соціальних допомог, у наданні грошової допомоги, а також допомоги у вигляді грошових компенсацій; інформування з питань працевлаштування та сприяння цьому, навчання; посередництво в наданні гуманітарної допомоги тощо) та пільги побутового характеру (на оплату житлово-комунальних послуг, проїзд в транспорті, санаторно-курортне, медичне обслуговування і лікування, професійну реабілітацію інвалідів, допомогу сімям з дітьми, соціальні послуги ветеранам війни, військової служби, «чорнобильцям»). Обєктами соціального забезпечення є як усі члени суспільства, так і окремі соціальні групи (безробітні, пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани праці та військової служби, сімї з дітьми, діти-сироти, вимушені переселенці та біженці, які зазнали впливу катастроф (війни, повені, землетрусу, засухи тощо), засуджені, тобто особи, які, окрім соціального забезпечення, потребують ще й інших видів соціальної допомоги, зокрема - соціальної реабілітації [5, с. Підсумовуючи усе вищевказане, можемо стверджувати, що серед умов ефективності процесу соціальної реабілітації (раннє виявлення осіб, які потребують сторонньої допомоги; підвищення особистісної готовності індивіда до налагодження позитивно спрямованої життєдіяльності та інтеграції в соціум; налагодження взаємодії особи з різноманітними соціальними інституціями з метою вирішення проблем на основі міждисциплінарності й міжвідомчості; створення позитивного соціально-виховного середовища через сприяння формуванню позитивного образу особи, яка потребує соціальної реабілітації в суспільстві, поглиблення знань про цю соціальну групу, особливості її потреб, проблем і досягнень; наявність достатнього ресурсного забезпечення) важливе місце посідає умова усвідомлення особою власної соціальної захищеності, що реалізується шляхом її соціального забезпечення.