Соціальне середовище як передумова становлення агресивної поведінки - Курсовая работа

Дестабілізація економіки, спад виробництва, зниження життєвого рівня в країні, руйнування старої системи цінностей і стереотипів, що регулювали відносини особи з суспільством, - все це хворобливо переживається населенням, відображаючись на його соціальному самопочутті. Важкий економічний стан країни привів наше суспільство до серйозних труднощів і внутрішніх конфліктів, до значного збільшення рівня поширеності і різноманіття форм аморальних вчинків, злочинності і інших видів поведінки, що відхиляється. У крайніх формах стали виявлятися жорстокість і агресивність. Зростання агресивних тенденцій відображає одну із найгостріших соціальних проблем нашого суспільства, де за останні роки різко зросла злочинність, особливо злочинність підлітків. В останні роки вивчення проблеми впливу соціального середовища на становлення агресивності особистості стало ледве не самим популярним напрямом дослідницької діяльності соціальних педагогів усього світу (К.Це важливо тому, що головне джерело всіх моральних негараздів, усіх відхилень у поведінці - це та душевна порожнеча, яка утворюється в людей, коли вони стають байдужими до життя, що їх оточує, відходять убік, відчувають себе сторонніми спостерігачами, готовими махнути рукою - тоді все їм стає ні до чого. Кононенко в концепції національного виховання зазначає: первинною людина народжується як біологічний індивід із закладеними в ньому спадковими генами; далі він розвивається як індивід родовий (з властивими роду основами та принципами життя, традиціями, мовою, культурою, психікою) ; підростаючи, він формується як індивід соціальний, із властивими оточенню виробничими й правовими нормами, особливостями природи, котра формує емоції й ідеали, мову, культуру, етичні й естетичні орієнтації, залежно від умов індивід формується як певного типу особистість; залежно від характеру виховання й навчання, професійної діяльності, індивід розвивається як громадянин певної культурної формації, субєкт політичного й міжнародного життя. У загальному, широкому значенні мотивація позначає самостійну, відносно нову (виникла у 30-ті роки ХХ ст.) область наукових психологічних досліджень, які мають справу з психологічним поясненням поведінки людини і тварин, з виявленням її джерел, факторів, які визначають цілеспрямованість і активність поведінки. Одні спеціалісти відносяться до присутності у людини такого мотиву нейтрально, вважаючи, що розвинутий мотив такого роду ще не характеризує людин як погану чи добру, а уся справа у тому, чого людина прагне отримати від досягнення влади. Зовнішніми чинниками, негативно впливають в розвитку і поведінку дітей і підлітків є: - процеси, які у суспільстві: відсутність чіткої позитивної державної ідеології, спрямованої зміну ієрархії громадських цінностей; недосконалість законів й досвід роботи правоохоронних органів, безкарність злочинів; безробіття (явна чи прихована) ; відсутність соціальних гарантій й Управлінням державної підтримки економічно найнеспроможніших родин із дітьми; руйнація і валютна криза традиційних інститутів соціалізації підростаючого покоління (дитячих і юнацьких організацій, сімї та школи) ; пропаганда насильства, й жорстокості через засоби інформації; відсутність на часі і кваліфікованої диспансеризації дітей, що дозволяє виявити фізичні і психічне порушення здоровя дітей і підлітків, надавати їм допомогу з підсумкам диспансеризації; недоступність для дітей безплатного якісного додаткової освіти (гуртків, секцій тощо. п.) ; доступність тютюну, алкоголю, наркотиків.Емпіричне дослідження було проведене на підлітках від 12 до 15 років загальноосвітньої школи села Ратнів. На загальній кількості осіб були проведені методики, а саме тест-опитувальник Басса-Дарки та тест руки Вагнера з метою відбору підлітків, які отримали високий бал по шкалах, які характеризують підвищену агресивність у поведінці. В тесті - опитувальнику Басса - Дарки підвищену агресивність у поведінці характеризує високий бал від 8 до 12 по шкалам «вербальна», «непряма», ""фізична» агресія та «роздратування». У тесті руки Вагнера характеризують підвищену агресивність у поведінці такі шкали як агресія та директивність.Тест Басса - Дарки характеризується спробою розглядання агресії як комплексного феномену. По числу співпадань відповідей респондентів із ключем підраховують індекси різних форм агресивності і ворожих реакцій. Відповіді досліджуваного класифікуються по таким категоріям аналізу: агресивність, директивність, страх, емоційність, комунікативність, залежність, демонстративність, ущербність, активна безликість, пасивна безликість, описання. Програма тренінгу на формування адекватних форм агресивної поведінки у підлітків містить вісім занять, кожне з яких складається з блоку вправ: Перший блок вправ направлений на знайомство дітей, створення передумов для вільного виразу почуттів.