Соціальне регулювання конфліктів військової організації в умовах сучасного українського суспільства - Автореферат

Харківський національний університет ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукДосліджується актуальна наукова та практична проблема конфліктності військово-соціальних відносин та розробляються напрямки соціального регулювання конфліктів військової організації в умовах сучасного українського суспільства, визначаються соціальні чинники, які обумовлюють конфліктогенність системи організаційно-управлінських відносин, пропонуються шляхи вдосконалення способів ефективного управління конфліктами військової організації. Серед основних проблем розглядається соціальне регулювання конфліктності військової організації щодо забезпечення стабільності, керованості, ефективності її функціонування в умовах сучасного українського суспільства. Метою роботи є вивчення конфліктогенності військової організації та особливостей соціального регулювання конфліктів у військово-соціальному середовищі для забезпечення стабільності, керованості, оптимізації функціонування військової організації в умовах сучасного українського суспільства. Пропонується конфліктологічний підхід до розгляду діяльності військової організації та класифікація конфліктів військової організації. Визначаються основні чинники, які обумовлюють рівень конфліктності військової організації, що дозволяє в теоретико-методологічному аспекті забезпечити розробку управлінських рішень у військово-соціальній сфері.Розробка проблеми соціального регулювання конфліктів у системі військово-соціальних відносин є актуальною ще й тому, що військова організація посідає особливе місце в системі соціальних відносин як інститут легітимного насилля. На наш погляд, визнання конфліктного характеру військово-соціальних відносин не порушує підвалин Збройних сил та інших силових структур, а лише доповнює складну картину функціонування військової організації суспільства і передбачає вдосконалення способів її ефективного управління. За таких умов протиріччя українського суспільства, з одного боку, визначають весь спектр соціальних протиріч в армійському середовищі, з іншого, проблеми військової організації самі істотно впливають на відносини в суспільстві, оскільки "людський чинник" своїм нелінійним характером функціонування загострює старі й нові соціальні проблеми як у силових структурах, так і в самому суспільстві. Предметом дослідження є соціальне регулювання конфліктів військової організації, яке являє собою форму цілеспрямованого впливу, що передбачає впорядкування системи військово-соціальних відносин, установлення оптимальної взаємодії структурних елементів військової організації і отримання необхідних результатів її життєдіяльності в умовах конфлікту. Мета дослідження полягає у вивченні конфліктогенності військової організації та особливостей соціального регулювання конфліктів у військово-соціальному середовищі для забезпечення стабільності, керованості, оптимізації функціонування військової організації в умовах сучасного українського суспільства.На основі аналізу розробок представників уже сформованого конфліктного підходу підкреслюється необхідність визнання постійної боротьби соціальних агентів за досягнення своїх цілей; обґрунтовується можливість використання конфлікту як способу інтеграції і розвитку військової організації, оскільки конфлікт сприяє збереженню, зміні й адаптації організаційних відносин, більш чіткому визначенню групових інтересів, зміцненню ідеологічної єдності, посиленню соціального контролю в організації. Проаналізувавши конфлікти військової організації, зазначимо, що за наявності досить широкої наукової палітри вивчення проблеми конфлікту факт конфліктності військової організації необґрунтовано замовчується і розглядається в основному через характеристики субєктів конфліктів. На основі обґрунтування необхідності розгляду, визначення і класифікації конфліктів військової організації в рамках системного і багатофакторного аналізу запропонована нова класифікація конфліктів, яка систематизує конфліктні ситуації, що виникають у військовій організації. Визначені обєктивні причини конфліктності військової організації: система ієрархічних взаємовідносин у військовій організації як структурне джерело конфліктності; конфліктний характер системи цілеутворення, оскільки цілі, які ставить суспільство перед військовою організацією, за своїм змістом не обовязково повязані безпосередньо з інтересами та цілями її членів, що підтверджує наявність складної структури організаційних цілей і їх суперечливий взаємозвязок, протистояння формальної і неформальної структур військової організації; наявність однобічної нелегітимної залежності субєктів армії, яка закріплюється у формальних посадових статусах організаційної ієрархії.

Основний зміст роботи