Соціальне партнерство та ринок праці - Дипломная работа

"Соціальне партнерство та ринок праці" соціальний партнерство ринок працяРоботодавець хоче подешевше купити повноцінну робочу силу і підтримувати її діяльність на рівні і в інтересах свого виробництва, а робітник хоче отримати за свою працю стільки, скільки потрібно для нормального життя і праці йому самому та його сімї. Основною метою соціального партнерства на рівні суспільства є досягнення загального блага, яке виражається такими показниками:зростання продуктивності праці має перевищувати зростання середньої заробітної плати;збільшення валового національного продукту;удосконалення техніки, технології виробництва, науково-технічний прогрес;підвищення рівня життя населення;досягнення зазначеної мети можливе за умови залучення всіх субєктів суспільних відносин до управління і подолання на цій основі монополізму в розподілі створеного продукту;посилення мотивації до співробітництва у забезпеченні високих результатів роботи як необхідної умови підвищення якості життя;усунення непорозумінь і суперечностей щодо намірів, які представляють законні інтереси кожної із сторін;досягнення взаємного прагнення до утвердження в суспільстві соціального миру і злагоди.[4,с 56]. При розгляді процесів формування ринку праці будь-якого рівня важливо мати на увазі, що становище працівника обумовлено такими станами: ступенем підготовленості до роботи, пошуком роботи, пропозицією на ринку робочої сили, зайнятістю в трудовому процесі на конкретному місці. Коли вивчається попит на працю, то зясовують, яким чином кількість робітників на підприємствах залежить від таких факторів як праця, капітал i попит. Конвенція визначає чотири основні гарантії:трудящі й службовці мають право вільно обєднуватись без попереднього дозволу, беручи до уваги зазначені умови;профспілкові організації та організації роботодавців мають право встановлювати свої правила, обирати своїх представників, організовувати свою адміністрацію і діяльність та формулювати свої програми;організації мають право засновувати федерації та конфедерації;організації мають право бути філіями міжнародних організацій трудящих і роботодавців;бідність у будь-якому місці є загрозою для загального благополуччя;всі люди, незалежно від раси, віросповідання й статі, мають право на матеріальне благополуччя і духовний розвиток в умовах свободи і демократії, сталості економіки і рівних можливостей;повна зайнятість і підвищення життєвого рівня.Ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, водночас функціонально повязаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринком робочих місць і, з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого - такою, що впливає на їхнє формування. Відносна самостійність ринку праці визначається специфікою функціонування субєктів, особливостями умов виникнення ринку праці, наявністю притаманних лише йому механізмів інфраструктури, особливостями товару, що циркулює на ринку праці, а також особливостями визначення обсягів попиту та пропозиції тощо. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що в сучасних світоглядних концепціях соціальне партнерство розглядається у двох аспектах: у широкому розумінні - як суспільний договір між індивідами, класами, соціальними групами та державою щодо забезпечення певних умов співіснування на основі узгодження інтересів сторін; у вузькому розумінні - як спосіб узгодження інтересів соціальних груп і держави у сфері праці. Отже, і в широкому, і у вузькому значенні соціальне партнерство поширюється не лише на соціально-трудові відносини, а й на ширші сфери: політичну систему, економічну систему, систему виробничих відносин країни. Здійснюючи теоретичне узагальнення поняття «соціальне партнерство», можна стверджувати, що в нашій країні воно застосовується переважно в системі виробничих відносин та державного управління, його конкретним обєктом є соціально-трудові відносини, а головною метою - забезпечення соціальної злагоди через збалансування соціально-економічних інтересів працівників, роботодавців та держави шляхом подолання конфліктів та розвязання суперечностей на основі соціального діалогу.Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, віковими групами з 2004-2010р.(у середньому за період, у % до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)Таблиця. Динаміка середньомісячної заробітної плати по регіонах у 2005-2010 роках (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.