Поняття соціальної структури суспільства та її основні елементи. Соціальна група як сукупність людей, виділена за соціально значимими критеріями та критерії їх типології. Зміст громадського інституту як механізм самоорганізації суспільного життя людей.
Соціальна структура суспільстваПроблема будови суспільства як соціальної системи завжди була однією з центральних у соціології. Він, будучи істотою соціальною, перебуває у тісному взаємозвязку з іншими індивідами, утворює з ними різні соціальні групи та соціальні спільності, що теж є складовими суспільства. Будову ж будь-якої соціальної системи, у тому числі й суспільства, доповнюють соціальні звязки, соціальні відносини та соціальні інститути. Сутність соціальної структури суспільства найбільш повно виражається у її загальних рисах, до яких можна віднести: • багатоманітність соціальних елементів, що утворюють соціальну структуру суспільства (соціальний інститут, соціальна група, соціальна спільність тощо); За визначенням Роберта Мертона, група - це сукупність двох і/або більше людей, які певним чином взаємодіють один з одним, усвідомлюють свою приналежність до цієї групи і вважаються членами цієї групи з погляду інших.
План
3. Зміст поняття соціальний інститут
Для суспільства як складної організованої системи життєвоважливо закріпити певні типи соціальних взаємодій, зробити їх узгодженими, доцільними, щоб вони відбувалися за певними правилами, були обовязковими для соціальних спільнот, соціальних організацій, соціальних груп.
Цій меті мають служити такі елементи суспільства, як соціальні інститути, що дають змогу створити міцну і стійку систему відносин між людьми у складному суспільному середовищі, сформувати соціальний порядок, необхідний для задоволення основних потреб соціальних груп: забезпечення матеріальними ресурсами, соціальними благами, цінностями культури тощо.
СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ (від лат. institutum - заклад, установа, устрій) - сталий механізм самоорганізації спільного соціального життя людей, орган управління ними.
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ - форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування суспільних відносин.
У соціології соціальний інститут розглядається як: o певна сукупність установ, які відповідають соціальній структурі суспільства;
o сукупність соціальних норм і культурних зразків, які визначають сталі форми соціальної поведінки і дії;
o систему поведінки відповідно до цих норм.
Найзагальніше поняття "соціальний інститут" виражає ідею організованості, упорядкування суспільного життя. До вивчення цього феномену соціологія вдавалася з часу становлення її як науки.
Г. Спенсер вважав, що соціальні інститути (інституції) є каркасом суспільства і виникають внаслідок процесу диференціації суспільства. Це механізм самоорганізації суспільного життя людей.
Із точки зору Спенсера, соціальні інститути забезпечують перетворення асоціальної за своєю природою людини у соціальну істоту, здатну до спільних колективних дій. Згідно з його підходом, соціальні інститути виникають еволюційно, поза свідомих намірів або суспільних договорів, як відповідь на зростання чисельності популяції. Еволюцію регулятивної системи суспільства він поєднував із розумінням соціальних інститутів.
Соціальні інститути закріплені в усіх сферах нашого життя, вони регулюють усі види нашої діяльності.
Труднощі щодо визначення соціальних інститутів полягають у тому, що цей термін у широкому розумінні можна застосувати до всіх без винятку видів соціальної поведінки, а у вузькому значенні - до тих із них, які явно та ефективно санкціоновані суспільством.
За Е. Дюркгеймом соціальні інститути - "кристалізовані способи дії", мислення та почуття, сталі для певної групи, обовязкові для неї, такі, що відрізняють її від інших. Наполягаючи на примусовому характері, він розглядав соціальні інститути як синонім будь-якої соціальної регуляції: все соціальне - інституціонально, а інститут - інструмент соціального примусу.
За П. Бергером, соціальні інститути змушують людей йти визначеними шляхами, які суспільство вважає бажаними. Це вдається, тому що люди переконуються: ці шляхи - єдиноможливі. В межах інституту поведінка людини стає передбачуваною за своїми орієнтаціями та формами здійснення. Навіть у випадках порушення або певної варіації рольової поведінки основною цінністю інституту залишаються саме нормативні межі.
Поняття соціальний інститут - одне із базових у соціології.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
