Соціальна стратифікація і соціальна адаптованість особистості за умов радикальних суспільних змін в Україні - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукНауковий керівник: Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Хмелько Валерій Євгенович, Національний університет "Києво-Могилянська академія", завідувач кафедри соціології факультету соціальних наук і соціальних технологій доктор філософських наук, старший науковий співробітник Головаха Євген Іванович, Інститут соціології Національної Академії наук України, заступник директора Інституту соціології кандидат соціологічних наук, доцент Бабенко Світлана Сергіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальних структур та соціальних відносин Захист відбудеться 29 листопада 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, вул.І в цьому контексті особливий інтерес становить дослідження взаємодії між соціальною структурою в її стратифікаційному вимірі і соціальною адаптованістю особистості саме за умов радикальних соціальних змін, відмітних своєю нестабільністю і невизначеністю. Головахи про те, що зафіксовані у одиничних дослідженнях ефекти дозволяють отримувати тільки унікальний зріз соціальної дійсності, і не є соціологічним фактом, на відміну від даних лонгітюдних або принаймні багаторічних моніторингових досліджень); і значна частина з них у аналізі обмежується фіксуванням звязку визначеного за одним-двома індикаторами показника адаптованості з окремими соціоекономічними показниками (як то матеріально-фінансове становище, освіта, професійно-кваліфікаційна приналежність, класова позиція тощо), переважно без урахування впливу інших соціальних умов. Дослідницька проблема, на розвязанні якої зосереджена дана дисертаційна робота, полягає у невідповідності рівня наукового знання щодо конституювання соціально-стратифікаційної структури та механізмів і практик соціальної адаптованості особистості, з одного боку та, з іншого боку, знання характеру співвідношення між позиціями у стратифікаційній структурі й рівнем соціальної адаптованості особистості за умов радикальних соціальних перетворень, яка постає у звязку з необхідністю удосконалення моделей соціологічного пояснення процесів суспільних трансформацій (зокрема у контексті надійного комплексного та науково обґрунтованого прогнозування розвитку останніх). провести лонгітюдний аналіз параметрів залежності досягнутих у 1996 р. стратифікаційної позиції та соціальної адаптованості особистості від вихідних станів соціальної адаптованості та позиції у стратифікаційній структурі у 1992-1993 рр., у тому числі з урахуванням можливого впливу вихідних станів таких соціальних умов, як урбанізованість місця проживання до 17 років, регіон проживання, національність, вік, сімейний статус, наявність дітей молодших 18 років, належність до віруючих; зясувати параметри взаємного звязку змін у стратифікаційній позиції і соціальній адаптованості та вплив цих змін на досягнуті за час трансформацій позиції у стратифікаційній структурі та рівень соціальної адаптованості, в тому числі з урахуванням впливу вихідних станів таких соціальних характеристик, як урбанізованість місця проживання до 17 років, регіон проживання, національність, вік, сімейний статус, наявність дітей молодших 18 років, належність до віруючих.У вступі визначено актуальність і ступінь наукового опрацювання теми, дослідницьку наукову проблему, мету і завдання дослідження, обєкт і предмет, характеристику методів і методології досліджень та емпіричної бази, викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, подано дані про апробацію результатів роботи і публікації. У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-стратифікаційної структури та соціальної адаптованості особистості за умов радикальних суспільних змін" - розглядаються теоретичні і методологічні підвалини визначення і вивчення радикальних соціальних змін, соціально-стратифікаційної структури та САО. Другий розділ - "Методологічні аспекти вимірювання позиції особистості у соціально-стратифікаційній структурі та рівня її соціальної адаптованості" - присвячено висвітленню методологічних засад емпіричного дослідження позиції індивіда в структурі стратифікованого соціального простору та характеристиці основних аспектів розробленого автором підходу до оцінки рівня САО. На основі емпіричних даних доведено, що на ранній стадії трансформацій в Україні (1992/3-1996 рр.) ССП найсуттєвіше визначалась освітою і професійним статусом, і найменше - доходом; при цьому з часом вага двох перших вимірів деякою мірою зменшилась, тоді як значення доходу (котрий у часі був найменш стабільним компонентом) суттєво збільшилось.

Основний зміст роботи