Організаційно–правові форми соціальної роботи зі старими людьми. Емпіричне дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку. Громадсько-психологічні та медичні потреби. Розумінням матеріальної і моральної підтримки.
Курсова робота з курсу „Соціальна робота з дітьми та сімями" на тему: «Соціальна робота з одинокими людьми похилого віку»По-перше, успіхи охорони здоровя, взяття під контроль ряду небезпечних захворювань, підвищення рівня і якості життя ведуть до збільшення середньої очікуваної тривалості життя людей. З іншого боку, процес стійкого зниження народжуваності, нижче рівня простого заміщення поколінь, зменшення числа дітей, народжених однією жінкою, за весь її репродуктивний період, призводить до того , що рівень природної смертності в нашій країні перевищив рівень народжуваності. На зміну кожному поколінню приходить наступне покоління меншій чисельності; частка дітей і підлітків у суспільстві неухильно знижується, що викликає відповідне зростання частки осіб старшого віку. Людство старіє, і це стає серйозною проблемою, вирішення якої повинно вироблятися на глобальному рівні. Важливо зокрема визначити технологію соціальної роботи з самотніми людьми похилого віку, щодо надання різноманітної допомоги соціальними службами, а також соціальними працівниками.Основними потребами людини є задоволення потреб на: 1. соціально-побутові послуги; 6. послуги з працевлаштування; 7. послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями;Розглядаючи сучасні проблеми одиноких людей похилого віку доводиться, на жаль, констатувати, що рівень соціальної роботи і та система соціальних служб, що діють сьогодні в Україні, неспроможні вирішити комплекс негараздів, що супроводять життя цієї категорії українського суспільства. Зі збільшенням тривалості життя зростає і період безпомічного існування людей похилого віку з різними хронічними і психічними захворюваннями. Люди похилого віку з порушенням повсякденних функцій становлять приблизно 60% усіх тих, хто звертається за допомогою у медичні та соціальні служби. Однією з ключових проблем життєдіяльності людей похилого віку є самотність, де спостерігаються зменшення звязків, повязаних із виходом на пенсію, відокремленням дітей, а надалі, з остаточним відходом із життя друзів і рідних, постійне відчуття покинутості, марності і непотрібності свого існування. Як відомо, на практиці людьми похилого віку звичайно вважають людей, що вийшли на пенсію.Звичайно, з віком потреба в медичній допомозі збільшується. В період природного старіння організму проявляється ряд хронічних захворювань, зростає кількість людей, які потребують постійного медичного нагляду. Здоров‘я літньої людини - визначальний чинник формування потреби в медичній та соціально-побутовій допомозі. Особливості стану здоровя геронтологічної групи населення: рівень загальної захворюваності в 1,7-2,0 рази перевищує аналогічний показник населення середнього віку; множинність захворюваності - у віковій групі 60-69-річних 40,2% осіб мають одночасно 4-5 захворювань, серед 75-річних і старших 65,5% осіб страждають від 5 і більше хвороб одночасно; понад 85% усіх захворювань - це патологія серцево-судинної, дихальної, нервової, кістково-мязової систем і органів травлення; збільшення онкологічних та ендокринних захворювань; хвороби набувають хронічного, комплексного, взаємо обтяжливого характеру з атиповим перебігом, частими загостреннями і ускладненнями, тривалою реконвалесценцією; обмеження або втрата фізичних можливостей і здатності до самообслуговування внаслідок захворювань, зростання потреби в медико-соціальній допомозі у стаціонарних, амбулаторно-поліклінічних, реабілітаційних закладах або вдома. Проблеми із здоровям, що найчастіше турбують людей похилого віку і старих (P.Fioritto, 1997): аритмії, гіпертонічна хвороба, порушення слуху, коронарна хвороба, ортопедичні захворювання (побутовий травматизм), катаракти, діабет, порушення зору, варикозна хвороба.Диференційований підхід повинний стати обовязковим у соціальній роботі з людьми похилого віку. Однак серед населення літнього і старого віку можуть зявитися важливі зміни, наприклад, збільшиться число "старих", а число людей, що постаріли не більше ніж на 15 років після виходу на пенсію, знизиться. Тільки тоді можна одержати обєктивні дані, що характеризують старих людей, що можуть бути використані для планування соціальної роботи в майбутньому. Звичайно, неможливо прогнозувати, чи буде сучасне населення у віці 60 - 64 роки через 10 років схоже на групу, який зараз 70 - 74 роки. Таким чином, якщо сучасна система соціальної допомоги і соціальної роботи відповідає потребам цього контингенту і таких служб зараз використовуються в максимальному ступені, то в майбутньому дана система може виявитися неадекватної новим умовам, якщо не запланувати її розширення відповідно до росту чисельності даної групи населення.У соціальній роботі з людьми похилого віку вирішуються такі завдання: 1. попередження причин, які породжують проблеми літніх людей; 4. диференціація підходів до розвязання проблем різних груп людей похилого віку на основі врахування факторів соціального ризику, які впливають на їхній стан; Соціальна робота з людьми похилого віку провадиться у таких н
План
Зміст
Вступ
1. Аналіз потреб одиноких людей похилого віку
1.1 Соціально побутові потреби
1.2 Соціально-психологічні потреби
1.3 Соціально - медичні потреби
2. Соціальна робота з людьми похилого віку
2.1 Проблеми людей похилого віку
2.2 Основні завдання та напрямки соціальної роботи з людьми похилого віку
2.3 Організаційно - правові форми соціальної роботи з людьми похилого віку
3. Емпіричне дослідження відношення до свого здоровя та способу життя у жінок похилого віку
3.1 Опис процедури дослідження та обраних методик
3.2 Аналіз результатів експериментального дослідження
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы