Соціальна робота з людьми похилого віку - Реферат

Соціальна робота з людьми зрілого віку найбільш повно відображає соціально-психологічні закономірності й проблеми сучасного суспільного розвитку. Знаючи природу й характер цих виливів, соціальний працівник може краще зрозуміти, чому люди відчувають те, що відчувають, і роблять те, що роблять. Працюючи з людьми зрілого віку, соціальний працівник враховує такі важливі обставини, як політика тендерна (соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям "чоловік" і "жінка"). Світова практика соціальної роботи показала, що тендерні ролі залежать від культури, а в індустріальних сучасних державах вони є надзвичайно різноманітні й різноймовірнісні (так, наприклад, у Північній Америці молоді чоловіки й жінки з рівним ступенем вірогідності закінчують коледж, тоді як для японських чоловіків ця ймовірність виявляється в три рази вищою, ніж для японських жінок). Наявність у суспільстві визначеної гендерної культури показує, в якою мірою соціальна робота з людьми зрілого віку може бути продуктом відповідних норм.Соціальна робота з людьми зрілого віку, орієнтована на самопосилення людини, якій надається допомога, найбільш повно може бути здійснена в практичній діяльності на індивідуально-особистісному рівні. Тут мета соціальної роботи полягає її тому, щоб, допомагаючи людині, яка потрапила у скрутну життєву ситуацію, змінити її, щоб допомогти людині прийняти ту чи іншу проблему як дану реальність, адаптуватися до нової життєвої ситуації, щоб у кінцевому рахунку людина не потребувала сторонньої допомоги, тобто стала самодостатньою. Таким чином, допомога в соціальній роботі виступає як засіб досягнення мсти, як інструмент, завдяки якому зріла людина виявляє для себе гармонійний стан на досить довгий період свого життя й може повноцінно соціально функціонувати. Як правило, у зрілому віці за допомогою звергаються люди у двох основних випадках: коли вони не в змозі успішно справитися зі своєю особистою проблемою; соціальний робота похилий людина коли вони хотіли б розвинути свої потенційні ресурси й можливості, щоб жити краще. Основний принцип дій фахівця полягає в тому, щоб допомогти клієнту визначитися й зясувати для себе реальне положення справ у його проблемній ситуації, а також побачити не використані до цього часу можливості та ресурси для вирішення власних проблем.Вікова типологія соціальної роботи грунтується на соціологічних характеристиках вікової структури населення, під якою розуміється співвідношення чисельності різних вікових груп населення, що створює базу для будь-яких розрахунків як демографічного, так і соціального й економічного характеру. Вікова структура населення формується під впливом природного й механічного руху населення, людських втрат у періоди природних і соціальних катаклізмів. У цих умовах практичний соціальний працівник повинен досить часто спиратися на власний професіоналізм, виходячи з конкретної мети і завдань соціальної роботи. Віковий підхід у соціальній роботі повинен проектуватися так, щоб забезпечити умови сприятливого вирішення конкретних завдань на кожному етапі життєдіяльності людини відповідно до норм цивілізованого суспільства.Основними напрямами соціальної роботи є: виявлення осіб, які потребують соціального піклування вдома й у спеціальних установах; створення умов для прояву активності людей похилого віку в мікросоціумі й задоволення їхніх інтересів; розяснювальна робота серед близьких і різних людей похилого віку. Для даної вікової групи вирішуються такі завдання: природно-культурні (збереження життєвої активності й здорового способу життя); соціально-культурні (збереження й переорієнтація соціальної активності та пізнавальних інтересів; знаходження форм участі в житті близьких); соціально-психологічні (прояв почуття задоволення прожитим життям, почуття виконаного обовязку; знаходження доступних способів самореалізації; помякшення кризи переходу до самостійного життя). Соціальний же працівник, наприклад, фахівець у галузі геронтології, більшу увагу приділяє проблемам психології і психопатології літнього й старечого віку, засвоєнню психотерапевтичних методів у вирішенні їхніх сімейно-побутових проблем, розумінню деонтологічних питань в обслуговуванні й соціальній роботі зі старими людьми.

План

1. Соціальна робота з людьми похилого віку

2. Специфіка технологій соціальної роботи з людьми похилого віку

3. Залежність специфіки соціальної роботи з віковою характеристикою клієнтів - людей похилого та зрілого віку

4. Основні напрямки та завдання соціальної роботи з людьми похилого та зрілого віку

Література

1. Соціальна робота з людьми похилого віку