Соціальна робота з людьми похилого віку - Дипломная работа

Соціальна робота Соціальна робота з людьми похилого віку ЗМІСТ ВСТУП........................................................................................................... 3 РОЗДІЛ I ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ …………………………..……………… 6 1.1. 6 1.1.1 Зміна соціального статусу літньої людини і звязані з цим психологічні проблеми…………………………………… 9 1.1.2 Психологічний розвиток та особливості особистості в похилому віці. ……………………………………………… 14 1.2 Основні задачі і професійні обовязки соціального працівника…………………………………………………… 19 1.2.1. Етичні принципи спілкування соціального працівника….. 23 1.3 Поняття і сутність соціальної геронтології ……………….. Обовязкове державне пенсійне соціальне страхування 39 2.2. 69 ВСТУП Проблеми соціальної роботи зі старими людьми в даний час знаходяться в центрі уваги багатьох соціальних інститутів, соціальних і дослідницьких програм, спрямованих на забезпечення прийнятного рівня життя літніх і старих людей. До кінця XX століття демографічна ситуація в корені змінилася: вікова структура населення більшості країн світу, у тому числі і в Украіні, нагадує вже не стільки піраміду, скільки колону, що характеризується щодо малою чисельністю дітей, осіб молодого і зрілого віку і щодо високою чисельністю осіб старших вікових груп. Якщо взяти до уваги, що з 40 - 45 років уже відбувається нагромадження хвороб, то зрозуміло, чому так багато серед дуже старих людей осіб, не здатних навіть до самого елементарного самообслуговування. Деякі геронтопсихіатри висловлюють думку, що поширення деменцій і інших інтелектуальних порушень у старих людей в останні роки здобуває характер епідемії, мовчазна епідемія, а сенильная деменція в близькому майбутньому стане хворобою століття. За даними польських геронтологів, тільки 24% осіб старше 60 років, що живуть у комфортних умовах, можна вважати практично здоровими; серед живучих у незадовільних умовах таких старих людей всего 9%; 10% осіб старше 60 років не можуть самостійно виходити з будинку і мають потребу в постійній сімейній, соціальній або медичній допомозі. Усе більш важливе місце в діяльності соціальних служб буде займати навчання професіоналів, що виконують програми надання соціальних послуг населенню старших віків. Саме в цьому, по переконанню В.Д. Шапіро, і складається щире розуміння і додаток соціальної геронтології. Предмет дослідження - особливості соціального роботи з людьми похилого віку. Однак 75% пенсіонерів усе ще залишаються поза сферою уваги і діяльності системи соціального захисту. Насамперед , ці дані мають особливе значення для планування діяльності місцевих соціальних служб і установ охорони здоровя. Людина вступає в контакти з навколишніми його людьми, створює з ними тривалі або короткочасні звязки, підтримує їхній або відкидає; у ході цих контактів виникає приязнь або ворожість, довіра або недовіра. Зміна соціального статусу літньої людини і звязані з цим психологічні проблеми Зміна соціального статусу людини в старості, викликане, насамперед , припиненням або обмеженням трудової діяльності, трансформацією ціннісних орієнтирів, самого способу життя і спілкування, а також виникненням різних утруднень як у соціально - побутовий, так і в психологічній адаптації до нових умов, диктує необхідність вироблення і реалізації специфічних підходів, форм і методів соціальної роботи з людьми похилого віку. Важливість повсякденної уваги до рішення соціальних проблем цієї категорії громадян зростає й у звязку зі збільшенням питомої ваги людей похилого віку в структурі населення України, що спостерігається в останнє десятиліття не тільки в нашій країні, але і в усім світі. Тенденція росту чисельності людей похилого віку вимагає корінної зміни соціальної політики у відношенні цієї, найбільше соціально незахищеної категорії суспільства, особливо зараз, в умовах переходу до ринкової економіки. А звідси і специфіка рішення проблем суспільного і соціального стану, ролі і місця в родині, в організації соціального забезпечення й обслуговування, соціальної реабілітації, соціального піклування над людьми похилого віку і т.д.. Ситуація, однак, така, що з ростом тривалості життя і зниженням народжуваності значну частину населення складають люди літнього віку і, отже, є необхідність спеціальної організації допомоги літній людині. Більш того, потенціал літньої людини найчастіше зовні не відповідає (або відповідає дуже мало) менталітетові нових поколінь. Ю.Б. Тарнавский пише про те, що старість - украй критичний період часу. Вони знецінюють себе, утрачають самоповагу, відчувають почуття провини, у них падає мотивація і, отже, знижується і соціальна активність. М. Память на минуле знижується тільки в глибокій старості.