Соціальна інтеграція випускників інтернатних закладів: зарубіжний досвід - Курсовая работа

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Кафедра соціальної роботи З Технологій соціальної роботи на тему: Соціальна інтеграція випускників інтернатних закладів: зарубіжний досвідСоціально-економічна ситуація, що склалась протягом останніх десятиліть призвела до зростання кількості дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. В закладах перебувало 117600 дітей (1,5% дитячого населення України). Для багатьох випускників інтернатних закладів характерними є споживацькі настрої, невміння планувати та розпоряджатись ресурсами, встановлювати позитивні соціальні та родинні звязки, адаптуватись до нових умов проживання, протистояти негативному впливу соціального оточення. Низький рівень адаптації колишніх вихованців закладів опіки до життя в суспільстві зумовлює необхідність підтримки випускників інтернатних закладів у перехідний період навчання між перебуванням в установі та самостійним життям. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про зростання інтересу вчених до проблеми соціалізації дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.Однією із категорій молоді, яка потребує соціальної підтримка у звязку з обєктивними життєвими обставинами - специфічні умови розвитку та соціалізації - є молодь з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування [8, 174]. Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», який набув чинності 13.01. 2005 року і є складовою законодавства про охорону дитинства. Стаття 32 має назву «Збереження права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа на житло» і вона передбачає, що «за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сімї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України…», «Жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сімї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей. В статті 33 «Збереження дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа житлом» йдеться про те, що «діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сімї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування», «Соціальне житло, що надається дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа для проживання, має відповідати санітарним і технічним вимогам»[12]. Статтею 46 передбачено, що дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, поза чергою надається жиле приміщення після завершення терміну перебування у сімї опікуна чи піклувальника, прийомній сімї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [5].Там сказано, що дитина, яка покидає місце, де вона перебувала під опікою, повинна мати право на оцінку своїх потреб і відповідну підтримку після перебування під опікою в цілях її реінтеграції в сімю і в суспільство. За дітьми, які перебувають у закладах опіки закріплені конкретні права, наприклад, право на доступ до всіх типів освіти, професійної орієнтації та підготовку на тих же умовах, що і всі інші діти, право на підготовку через ігри, спорт, культурні заходи, неформальне навчання, для того, щоб стати активним і відповідальним громадянином, право на участь у процесі прийняття рішень, що стосуються їх особисто або умов їх проживання в рамках даної установи, право на отримання інформації про свої права і правилах того закладу, в якому вони проживають, в доступній для дітей формі [17].

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Вітчизняний досвід соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів

1.1 Соціальна інтеграція випускників інтернатних закладів як актуальна проблема сучасного суспільства

1.2 Нормативно-правова база соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Зарубіжний досвід соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів

2.1 Соціальна політика зарубіжних країн щодо соціальної інтеграції випускників інтернатних закладів у соціальне середовище

2.2 Основні шляхи і методи вирішення соціальних проблем випускників інтернатних закладів у зарубіжних країнах

Висновки до другого розділу

Загальні висновки

Використана література

Словник термінів