Розглянуто особливості соціальної напруженості як інтегрального показника стану суспільних відносин. Наголошено на потребі конструювання науково обґрунтованих методик фіксації соціальної напруженості на підставі доступних для вимірювання латентних ознак.
При низкой оригинальности работы "Соціальна напруженість в оптиці соціології: концептуалізація проблеми", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СОЦІАЛЬНА НАПРУЖЕНІСТЬ В ОПТИЦІ СОЦІОЛОГІЇ: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИВ статье социальная напряженность рассматривается в качестве интегрального показателя состояния общественных отношений; утверждается, что социальная напряженность становится деструктивным фактором в результате устойчивой и долгое время не разрешаемой ситуации несогласованности между потребностями, интересами, социальными ожиданиями социальных субъектов и степенью их удовлетворения. In the article, social tension is considered as an integral indicator of the state of social relations; It is argued that social tensions become a destructive factor as a result of a stable and long time unresolved situation of inconsistency between needs, interests, social expectations of social actors and the degree of their satisfaction. It is determined that social tension is a qualitative state of relations between social actors in interaction, which is caused by complete or partial incompatibility of their intentions, representations, expectations, values, interests and potential capable of causing a conflict at the behavioral level. It is noted that the increase in social tensions passes the , following phases: a latent increase of dissatisfaction, an increase of anxiety and frustration in society; Tension increase associated with the polarization of interests of social groups; Formation of installations on protest actions. Утім, якщо спробувати охопити широким узагальненням численні напрацювання з приводу проблеми соціальної напруженості, накопичені в межах західної соціологічної традиції, можна констатувати, що вивчення соціальної напруженості тяжіє, з одного боку, до індивідуалізації причин напруженості при аналізі несприятливих соціальних ситуацій, зміщуючи акцент із соціального на індивідуально-особистісний рівень аналізу проблеми, з другого - до зведення проблеми соціальної напруженості до складової частини конфліктології, тобто вивчення її з погляду соціальних конфліктів і способів їх розв’язання (Р.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
