Соціальна культура як складне і багаторівневе явище, складовою якого є й кухня певної групи, етносу, нації. Відмінність між поняттями "соціальна культура" та "соціокультурний". Застосування концепції соціальної культури для вивчення української кухні.
При низкой оригинальности работы "Соціальна культура у контексті методології дослідження української кухні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Соціальна культура у контексті методології дослідження української кухніОднак, незважаючи на наявні дослідження, культурологічний аналіз соціальної культури залишається невиконаним, що й обумовлює мету даної статті - здійснення концептуального аналізу соціальної культури як соціального явища. Вітаньї у праці "Суспільство, культура і соціологія", дотримуючись такої ж видової диференціації культури, визначає соціальну культуру як сферу колективного спілкування [1,99]. Загалом звернення дослідників до проблеми соціальної культури означає аналіз системи "культура - суспільство", на відміну від систем "культура - природа" і "культура - людина", що є основою вивчення матеріальної культури та духовної культури відповідно. Морщакової, "соціальна культура - це: 1) окремий важливий вид, сегмент людської культури, що унормовує й ціннісно закріплює перебіг спільного життя людей, виробляє і передає від покоління до покоління правила, вартості, коди і схематизми їх буденної поведінки, кооперативної діяльності, міжособистого спілкування і повновагомого вчинення; 2) багаторівневе утворення у життєдіяльності осіб, груп, етносів, націй і людства в цілому, що синтезує світогляди, психосоціальні й етичні знання та уявлення про чинне і належне суспільне життя, а також у певний, історично і ментально зумовлений спосіб регулює й умотивовує його перебіг-екзистенцію; 3) окрема - масштабна, соцієтальна, головно нематеріальна - сфера суспільного виробництва, сутність якої становлять процеси актуалізації, продукування, накопичення і трансляції новими поколіннями соціального досвіду в динаміці і взаємодоповненні його різних форм та організованостей: знань, норм, стереотипів, навичків, настановлень, узірців поведінки і діяльності, моделей і схем спілкування, ігрових і вчинкових сценаріїв, ідей, гіпотез, переконань, вірувань, цілей, соціокодів, ціннісних орієнтацій, смислів і значень; 4) особлива форма усуспільненого буття людей, створювана у ході філогенезу, постійно відновлювана і збагачувана прийдешніми поколіннями через коди, схеми, програми і моделі поведінки, діяльності, спілкування і вчинення, привласнювана кожним субєктом життєактив-ності у процесі онтогенезу, що формує його як внутрішньо культурну особистість і самовідповідальну індивідуальність" [16, 26]. Така типологія чітко відокремлює різні системи побутування культури: "культура - природа", "культура - соціальний світ (суспільство)" і "культура - особистість".
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
