Соціальна детермінованість політичної ідеології - Реферат

Міністерство освіти і науки України Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького Кафедра державного управління і соціально-політичних наукНа відміну від науки, ідеологія містить не тільки знання про політичне життя, але й оцінку політичних процесів з позицій носія даної ідеології, тобто містить також і різні упередження.Термін «ідеологія» був введений в науковий побут французьким дослідником Антуаном Дестют де Траси в кінці ХУШ століття і означав «науку про ідеї». Ідеологія система поглядів, уявлень, ідей, що виражають інтереси того або іншого суспільства або соціальної спільності. Кожна ідеологія має свою точку зору на хід політичного і соціально-економічного розвитку суспільства, свої методи і засоби рішення, що стоять перед суспільством задач. Будь-яка ідеологія носить політичний характер, але поняття політична ідеологія вживається в специфічному значенні як сукупність поглядів соціальних груп на політичний устрій суспільства, на місце політики в суспільному житті. Політична ідеологія, як ядро політичної свідомості, систематизована сукупність ідейних поглядів, що виражає інтереси різних соціальних груп з приводу влади, має такі форми прояву: політичні теорії;Субєктивна сторона політичного життя знаходить своє віддзеркалення в політичній свідомості. Політична свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток суспільно-політичних процесів. Політична свідомість це усвідомлення сфери політики соціальними субєктами (індивідами, групами, спільнотами та ін.). Політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації. Політична свідомість - системна освіта, що має різні рівні: теоретичний представлений різними роду концепціями, ідеями, переконаннями, що мають політичний характер.В основі ідеології лібералізму (лат. liberalis - вільний), що виникла в кінці XVII і остаточно що оформилася до середини ХІХ століття лежить концепція про пріоритет особистих прав і свобод над всіма іншими (суспільством, державою). Лібералізм обгрунтував процес відособлення і становлення самостійного індивіда - представника буржуазії, що зароджувалася; як початкове висунув положення про святенність і невідчужуваність природних прав і свобод особи (права на життя, свободу і приватну власність), про їх пріоритет над інтересами суспільства і держави; вважає, що умовами самореалізації індивіда є зріле цивільне суспільство, правова рівність громадян, політичний плюралізм як принцип організації життя суспільства на початках різноманіття, правова держава з обмеженими можливостями втручання в сфери життя цивільного суспільства.[4; 481] Консерватизм, як тип суспільно-політичної думки та ідейно-політичної течії (від лат. conservare - зберігати, охороняти) відображає ідеї, ідеали, орієнтації, ціннісні норми тих класів, фракцій і соціальних груп, становищу яких загрожують обєктивні тенденції суспільно-історичного й соціально економічного розвитку. Класичний консерватизм також зміг трансформуватися в неоконсерватизм («рейганоміка» в США, «тетчеризм» в Англії), який далеко пішов від первинної ідеї: відбулася помітна еволюція у бік пріоритету прав і свобод окремої особи при істотному обмеженні економічних і соціальних функцій держави за рахунок приватизації державної власності і скорочення державних програм; консерватизм став ідеологією широких верств «середнього класу» західного суспільства. Марксизм: сформулював вчення про побудову справедливого - комуністичного - суспільства, в якому буде: покінчено з експлуатацією людини людиною; подолані всі види соціального відчуження людини від влади, власності і результатів праці;У реальному житті політика існує у взаємозвязку з іншими сферами суспільства. Політична ідеологія являє собою конкретно-історичне системне відображення істотних аспектів політичної дійсності і виступає формою класової, групової, станової політичної свідомості й самосвідомості, системою ідей, гіпотез, концепцій, ідеалів, гасел, програм, в яких відображені корінні політичні, а отже, й економічні інтереси соціальних спільностей і груп, їх практичні позиції в політичній сфері стосовно інших соціальних спільностей, груп і держави, оцінка місця даних субєктів політики в суспільному житті, а також погляди на хід політичного розвитку і на відображення цього розвитку в політичних ідеологіях інших субєктів політики.

Зміст політичний ідеологія влада

Вступ

1. Політична ідеологія: поняття і сутність

2. Функції та форми політичної свідомості

3. Основні ідеологічні течії в сучасному світі

Висновок

Список використаної літератури