Соціальна держава: теоретичні імплікації та історичні версії - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наукРобота виконана на кафедрі філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий консультант - доктор філософських наук, професор Лой Анатолій Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри філософії. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України Михальченко Микола Іванович, Інститут політичних і етнонаціональних відносин імені Ф.М. доктор філософських наук, професор Карась Анатолій Феодосійович, Львівський національний університет імені І.Франка, завідувач кафедри філософії; Захист відбудеться 27 жовтня 2008 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.У цьому контексті особливого значення набуває звернення до західноєвропейської соціокультурної традиції аналізу становлення, розвитку та сучасного стану соціальної держави. У цьому контексті актуалізується дискусія щодо необхідності творчої імплементації європейського досвіду соціальної держави як можливого інструменту для втілення прав особи, ідеї суспільної справедливості, визнання, довіри, людської гідності та поваги до знедолених суспільних груп. З розвитком суперечливих глобалізаційних тенденцій все більше людей починають усвідомлювати, що розвиток особи не може бути успішним, коли соціальне розшарування стає суттєвим, а громадяни не можуть скористатися цивілізаційними соціальними та гуманітарними стандартами - забезпечити себе пристойними статками, лікуванням, освітою, пенсійним забезпеченням, різноманітними можливостями щодо покращення стандартів життя. Саме тому вкрай важливим для дослідників залишається необхідність комплексного теоретичного аналізу європейського інституту welfare state, становлення та розвитку різних моделей соціальної держави у контексті еволюції вимірів приватного та публічного. Попри те, що безпосередньо викристалізований дискурс соціальної держави (welfare state) виникає порівняно пізно, втім в імпліцитній формі ця проблема, починаючи з XVIII століття перебувала у центрі уваги філософів.Аналіз проблеми соціальної держави у сучасній філософській думці дає підстави до висновку, що основним досягненням соціально-філософських напрацювань є подолання уявлення про соціальну державу як одновимірну та єдину модель клієнтельної підпорядкованості, яка на певному історичному етапі вичерпала себе і не відповідає вимогам сучасності. ”Теоретичні суперечності соціальної держави: виміри розподільчої справедливості проти комплексної теорії прав” прояснює широко відому в європейському суспільствознавстві концепцію соціальної держави (Welfare State), яка не має в теоретичному ракурсі однозначної інтерпретації і перекладається в залежності від історичного та соціокультурного контексту-як соціальна держава, соціально-правова держава та держава добробуту. ”Витоки демократичної welfare state та патернальної соціальної держави” фокусується увага на теоретичних підвалинах соціальної держави, зіткненнях в англосаксонській політичній традиції між абсолютистськими, не сумісними з громадянським суспільством, вимірами єдності соціального і політичного та теоретичною моделлю свободи, що надає простір для розвитку громадянського суспільства, приватного та публічного. „Німецька теоретична критика ліберальної моделі приватних власників” і пункті 1.3.1 „Консервативна візія Г.В.Ф.Гегеля та Л.фон Штайна: держава і громадянське суспільство - взаємовідносини загального і одиничного” піддаються критиці егалітарні та ліберальні моделі влади, які, згідно з візією вчених, не в змозі подолати відсутність раціональності, ексклюзію, суспільне розбалансування, нерівність, пріоритет приватних інтересів над загальними. У відповідності з даним підходом, держава втілює ідею раціональності, яка має на меті зберегти лише відносну автономність громадянського суспільства, залишаючи її право втручання у соціальне та економічне життя.В процесі еволюції соціальної держави доводиться, що розвиток соціальних потреб, добробуту, узгоджуючись з вимірами раціональності, не може відбуватися без дотримання та розширення прав особи, які втілюються у понятті участі в громадському та приватному житті. У контексті дослідження соціально-історичної практики функціонування соціальної держави виявилось, що цивілізаційні стандарти життя, добробут, соціальну безпеку неможливо досягти без залучення творчого потенціалу громадянського суспільства, субсидіарності соціальної держави і громадянського суспільства, яке сприяє розширенню гідного статусу особи та її „життєвого світу”, солідарності різних суспільних груп та спільнот.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ