Методологічні аспекти дослідження сутності та призначення соціальної держави, її завдання, ознаки та функції. Взаємозв"язок правової й соціальної держави. Проблеми будівництва соціальної держави в Україні, соціальні права громадян в умовах її формування.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Факультет юридичний Кафедра теорії та історії держави і права КУРСОВА РОБОТА з курсу: Теорія держави і права на тему: СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА ТА ШЛЯХИ ЇЇ РОЗБУДОВИ В УКРАЇНІ Робота виконана студентом І курсу групи ПБ-18 Єнько Маргарити Олександрівни Науковий керівник: Боярчук Сергій Миколайович старший викладач Ірпінь - 2009 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА І СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА: ДІАЛЕКТИЧНА ЄДНІСТЬ ЇХНІХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ РОЗДІЛ 3. УКРАЇНА ЯК СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА 3.1 Конструювання моделі соціальної держави в Україні 3.2 Проблеми будівництва соціальної держави в Україні 3.3 Соціальні права громадян в умовах формування України як соціальної і правової держави ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Процеси національного відродження України, державного будівництва спричиняють істотні зміни в усіх сферах суспільного життя. У звязку з цим чи не найважливішою стає проблема розбудови молодої держави, вибір шляху розвитку якої було остаточно зроблено із прийняттям 28 червня 1996 р. Конституції України. Так, у ст. 1 підкреслено, що Україна є не тільки демократичною і правовою, а й соціальною державою [13, 243]. Компетенція сучасної соціальної держави поширюється на такі сфери, як освіта, охорона здоровя, ринок праці, система соціального страхування від таких класичних ризиків, як хвороба, безробіття, вік тощо. Дослідниками даної теми є представники різних суспільних наук - правознавців, політологів, економістів, соціологів, філософів. Метою дослідження є: - виходячи з аналізу саме тих завдань, що їх покликана виконувати соціальна держава, запропонувати конкретизовану характеристику її ознак та відповідне визначення загального поняття; - уточнити співвідношення властивостей правової держави й держави соціальної; - здійснити порівняльне дослідження основних моделей соціальної держави; - виявити і проаналізувати основні сучасні тенденції розвитку та діяльності соціальної держави; - дослідити процес забезпечення соціальних прав людей в соціальній державі. Зародження ідеї соціальної держави пов’язане з природно - правовими традиціями античного періоду, з уявленнями Сократа, Арістотеля, Платона та інших мислителів про ідеальний державний устрій, здатний забезпечити загальне благо всіх громадян [28, 34]. В останні десятиліття 19 століття ідея соціальної держави сприяла формуванню оптимальної соціально-реформістської моделі облаштування суспільства на основі вдосконалення існуючого ладу, побудови соціального суспільства та реалізації концепції соціальної держави засобами соціально-економічної і політичної реформ [7, 323]. Згодом ідеї соціальної держави набули розвитку в соціально-правових конструкціях німецького політичного економіста, фінансиста Вагнера (1835-1915), який заперечував соціальну революцію, був прихильником трансформації ранньобуржуазної держави в державу всезагального добробуту, посилення її регулюючої ролі в економіці та соціальній сфері. «План Беверіджа» ґрунтується на взаємозвязку в здійсненні економічної і соціальної політики, обмеженні приватної власності на засоби володіння, розширенні соціального страхування, повній зайнятості населення, створенні доступної системи охорони здоровя, контролю за зарплатою і цінами. Цікаві думки на цей предмет висловлює сучасний американський економіст Л. Туроу. На основі аналізу праць низки вітчизняних та російських учених (зокрема, С.С. Алексєєва, В.Д. Бабкіна, А.Б. Венгерова, А.І. Коваленка, В.М. Корельського, В.В. Лазарєва, Л.С. Мамута, В.М. Сирих та ін.) можна виділити декілька основних сучасних підходів до розкриття у загальному визначенні поняття соціальної сутності держави: а) відображення у ньому лише загально соціальної сторони її соціальної сутності (наприклад, С.С. Алексєєв); б) лише спеціально-соціальної, класової сторони її соціальної сутності (наприклад, В.М. Сирих); в) можливості альтернативи, коли соціальна сутність держави здатна мати за одних історичних умов лише спеціально-соціальну складову, а за інших - лише загально соціальну (тобто держава розглядається як організація політичної влади чи то класу, чи то всього суспільства) (А.І. Коваленко); г) одночасної наявності двох сторін - спеціально-соціальної та загально соціальної [15, 87]. Та незважаючи на дійсні суперечності між соціальним та правовим принципами державного ладу, конституційно-правова теорія та практика багатьох сучасних країн світу пішли шляхом поєднання цих принципів за допомогою формули «соціальної правової держави», котра нерідко закріплюється на рівні Основного Закону (ФРН, Іспанія, Білорусь).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
