Соціальна держава: поняття та загальнотеоретична характеристика - Автореферат

львівський національний університет імені івана франкаВодночас це конституційне положення поставило перед суспільними науками і, в першу чергу, перед теорією держави та права актуальне завдання: визначити й дослідити сутність, завдання, ознаки та функції саме соціальної держави, обгрунтувати її загальнотеоретичну характеристику, визначити шляхи побудови такої держави в Україні. Та цілком зрозуміло, що без чіткої й цілісної науково-теоретичної концепції соціальної держави неможливо забезпечити її становлення та функціонування. Туманова), попри відповідні ідеологічні штампи, містяться слушні, конструктивні положення, які, безперечно, слід враховувати при створенні сучасної теорії соціальної держави. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з планом наукової діяльності кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка в межах теми “Теоретичні та практичні проблеми юридичного забезпечення прав людини і громадянина в Україні” (номер державної реєстрації ЮД-392 Б). Використовувалися, зокрема, методи аналізу та синтезу - у звязку із спробою сформулювати визначення понять соціальної держави, соціального права тощо; соціально-детерміністський - у процесі виявлення та розгляду основних тенденцій розвитку такої держави; історико-правовий та порівняльно-правовий методи - при дослідженні основних моделей соціальної держави та при аналізі процесу формування й розвитку соціального права і соціального законодавства у різних країнах; формально-юридичний - у процесі дослідження нормативно-правових актів України та зарубіжних країн, міжнародно-правових документів з проблематики дисертації.Розділ 1 “Поняття соціальної держави” присвячено огляду наукової літератури за темою дисертації, висвітленню методологічних проблем дослідження сутності та завдань соціальної держави, зясуванню її ознак та визначенню її поняття, а також аналізу співвідношення останнього із поняттям правової держави. “Методологічні аспекти дослідження сутності та призначення соціальної держави” зазначається, що методологічною основою даного дослідження є загальнотеоретичне уявлення про державу як про організацію політичної влади домінуючої частини населення у соціально-неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи його цілісність і безпеку, організовує задоволення загальносоціальних потреб та здійснює керівництво суспільством насамперед в інтересах цієї його частини (П.Рабінович). Відповідно до цього уявлення, базовими методологічними положеннями у дослідженні сутності та призначення соціальної держави слугували такі постулати: а) розуміння соціальної сутності будь-якої держави як сукупності двох її складових: загальносоціальної (здатність держави задовольняти потреби усього суспільства) та спеціально-соціальної (можливість задовольняти інтереси насамперед домінуючої частини населення). При цьому характерною рисою формування саме соціальної держави є поступове “розчинення” спеціально-соціальної складової сутності держави у загальносоціальній складовій, коли інтереси і потреби домінуючої частини населення якщо не збігаються, то, принаймні, не суперечать інтересам загальносуспільним; Констатується, що таке розуміння завдань соціальної держави притаманне сучасному лібералізму, який хоча й визнає відповідальність суспільства і держави за забезпечення усім членам суспільства гідного людини рівня життя, однак вважає її вторинною.Робиться висновок, що віднесення існуючих у світі соціальних держав до “залишкової” або ж до “інституціональної” моделей є спробою найбільш “грубого”, недиференційованого, а відтак, і надто неточного поділу таких держав за критерієм масштабності їх “інтервенції” в соціально-економічну сферу. Скрипнюком позицію, згідно з якою історична логіка розвитку моделей соціальної держави виглядає таким чином: від найменш досконалої моделі позитивної держави - через державу соціальної безпеки - до соціальної держави загального благоденства як найбільш ефективної форми гарантування соціальних та економічних прав людини. У дисертації також розглядаються класифікації соціальних держав за такими критеріями, як-от: місце соціальної політики серед національних пріоритетів; розподіл соціальних функцій між державою, громадянським суспільством та підприємницьким сектором; “питома вага” державного сектора; особливості соціальної політики щодо цілей та інструментів здійснення останньої (за цим комплексом критеріїв виділяють континентальну, англосаксонську, середземноморську та скандинавську моделі); рівень доходів членів суспільства (егалітарний тип, “роулсіанський”, утилітарний типи, тип соціальної держави, орієнтованої на “класичну” модель ринку).

Основний зміст