Аналіз феномену соціальної держави від витоків теоретичного осмислення її природи та атрибутів до сучасних траєкторій модернізації класичних моделей. Причини і фактори еволюції, функції і напрями діяльності, риси постіндустріальної соціальної держави.
Соціальна держава: генезис та перспективи розвиткуНа його думку, визначальними ознаками соціальної держави є абсолютна рівність прав усіх класів, свобода, економічний і соціальний прогрес усіх громадян, а гармонізація класових суперечностей може бути досягнута взяттям державою на себе обовязків щодо поліпшення умов життя працівників найманої праці [49]. В українських наукових колах ця проблематика розглядається в еволюційному ракурсі з висвітленням економічних аспектів становлення соціальної держави за умов реформування економіки, глобалізації та формування громадянського суспільства [14], аналізуються механізми реалізації її основних норм і функцій [22]; досліджуються основні суперечності формування соціальної політики та висвітлюється методологія вибору пріоритетів і передумови формування нової моделі соціальної політики [23], а також становлення та розвиток сучасних моделей соціальної держави [5]; наводяться особливості іноземних моделей соціальної держави з акцентом на процесах їх модернізації, пропонується типологізація сучасних моделей соціальної держави за умов глобалізаційних викликів [26]; досліджуються особливості формування та розвитку систем соціального захисту, характер взаємовідносин соціальної держави та громадянського суспільства, специфіка суспільної правосвідомості, національні та культурні відмінності в сучасних європейських соціальних державах [20]; провадиться порівняльний аналіз наявних економічних моделей соціальної держави, розкриваються інституціональні передумови їх реалізації та виокремлюються соціально-економічні чинники, що ускладнюють застосування цих моделей в Україні [17]; обґрунтовуються особливості розвитку України, які перешкоджають позитивному сприйняттю ідей соціальної держави [21]; розкривається бачення майбутнього соціальної держави в реалізації заходів щодо нагромадження та використання людського капіталу як запоруки успішного використання соціальних факторів економічного зростання [3]. Що стосується визначень, конструкція яких побудована за схемою: соціальна держава - це держава..., і далі йде констатація її як соціальної, то для нас вони неприйнятні. Слід розрізняти державу як проект, як конституційну норму, як бажаний стан, майбутній устрій і соціальну державу як реальність, як сукупність чинних структур, норм, реалізація яких насправді забезпечує досягнення цінностей, проголошених і сприйнятих суспільством. На основі формули соціальної держави, яка вперше на конституційному рівні була прописана в Основному Законі ФРН, західні вчені виокремлюють такі три моделі соціальної держави: позитивну державу (США), в якій соціальна політика держави є засобом контролю; власне соціальну державу (Великобританія), в якій соціальна політика держави є засобом забезпечення повної зайнятості; державу добробуту (Нідерланди), в якій соціальна політика держави функціонує як засіб забезпечення рівності, кооперації й солідарності [15, с.Отже, у світовому вимірі на межі двох тисячоліть інтенсивно формується нова модель соціальної держави, яка обєднує потенціал держави, змішаної економіки соціального забезпечення, публічно-владних структур на місцевому і регіональному рівнях та інститутів громадянського суспільства. За умов, що склалися, держава як установа, публічно-владна структура знизила свою безпосередню участь у наданні соціальних послуг. Водночас роль держави як співдружності, асоціації, структури громадянського суспільства, інституту нової системи соціальної діяльності не знижується, більше того, сукупний вплив (безпосередній та опосередкований), на думку провідних іноземних учених, має тенденцію до посилення.Нагадаємо, що «приватизація соціальної держави», яка означає подолання примату держави в соціальній сфері, широке залучення до соціальної діяльності інститутів економіки та громадянського суспільства, утвердження змішаної економіки соціального забезпечення, не має нічого спільного з крахом соціальної держави. Справді, нинішні реалії такі, що зявляються нові інститути соціально відповідальної діяльності, наповнюється новим змістом інструментарій впливу на соціальний розвиток, відбувається диверсифікація соціальних функцій держави. Соціальна держава за таких умов не стає менш соціальною, а держава як публічно-владна структура не перестає бути провідним субєктом реалізації соціальної політики.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы