Історичний процес становлення та особливості розвитку ломбардної справи порівняно зі світовими і російськими аналогами, еволюція трансформації нормативного регулювання їх діяльності. Аналіз благодійної роботи ломбардів і соціального розвитку 1886–1917 рр.
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукДисертація присвячена дослідженню соціальної діяльності ломбардів України в складі Російської імперії у 1886 - 1917 рр. На основі використання широкого кола вперше запроваджених до наукового обігу архівних та опублікованих джерел розглянуто складові соціальної роботи ломбардів підросійської України. Доведено їх причетність не лише до кредитної, але й соціальної сфери Російської імперії. Досліджено історичні передумови відкриття, особливості розвитку та основи прибуткової діяльності ломбардів у світі та в Україні з XV ст. до кінця ХІХ ст. Висвітлено послідовність та особливості законодавчо-нормативного регулювання у ломбардній справі у період 1886 - 1917 рр. Зясовано вади ломбардних статутів.Однією з складових частин її стали ломбарди на підросійській Україні, оскільки вона була однією з економічно найрозвинутіших земель Російської імперії. У цьому контексті дослідження соціальної діяльності ломбардів підросійської України в 1886 - 1917 рр. з позицій антропологізації історичної науки, її орієнтованості на мікро-і макрорівневі дослідження, дають широкі перспективи теоретичного і практичного застосування. Обєктом дослідження визначається становлення, розвиток та умови функціонування державного та приватного кредиту в підросійській Україні у 1886 - 1917 рр., репрезентованого ломбардами як важливою ланкою соціально-економічного розвитку регіону в зазначений період. Хронологічні рамки роботи охоплюють період 1886 - 1917 рр. Нижня межа дослідження обумовлена виданням низки законодавчих актів Російської імперії, які безпосередньо вплинули на початок виникнення ломбардів у містах України, зокрема відкриття першого Одеського приватного ломбарду. Верхня хронологічна межа обумовлена Українською революцією, коли соціально-економічна діяльність ломбардів в умовах нової влади набуває відмінних рис порівняно з окресленим у дослідженні періодом.Дослідження з історії діяльності ломбардів, розглянуті у роботі, поділено на три групи, виходячи з традиційної періодизації вітчизняної історіографії: перша - з кінця ХІХ ст. до 1917 р. - дореволюційна, друга охоплює 1920 - 1980-ті роки - радянська, і третя - від 1990-х рр. до нашого часу - сучасна. Кирилова, в якій багато уваги приділено міським ломбардам Росії та Європи, виявленню напрямків їх діяльності, аналізу клієнтури, ролі і місця цих установ у економічно-фінансовому житті громадян імперії, однак автор не використовує матеріали про соціальну діяльність ломбардів у підросійській Україні. Загальні тенденції виникнення ломбардів в Україні розглядалися також у роботах дослідниці Д. Радянські енциклопедичні довідники подають короткі відомості про ломбарди: походження назви терміну "ломбард", перелік кредитно-позичкових установ та діючі законоположення, що регламентували кредитну діяльність у країні. У підрозділі 2.1 "Розвиток ломбардної справи у світі" досліджується становлення та особливості розвитку ломбардної справи в зарубіжних країнах та Україні, аналізуються історичні передумови відкриття ломбардів та особливості цих закладів, починаючи з XV ст. до початку ХХ ст.у вітчизняній історіографії питання соціальної діяльності ломбардів підросійської України 1886 - 1917 рр. не було предметом спеціального цілеспрямованого наукового дослідження як у межах країни, так і за кордоном. ломбарди в Україні були кредитними установами західного типу, своєрідність яких полягала у їх філантропічній діяльності для пожвавлення економічного життя населення. З іншого боку, безпосередні контакти з європейськими державами, потреба в підтриманні міжнародного престижу та початок створення підґрунтя для розвитку промислового капіталізму в Російській імперії надихали прогресивні сили до гнучкого впровадження прозахідного типу підприємницьких відносин. Проголошуючи боротьбу з лихварством та зловживанням приватних осіб, ставлячи за мету надання різним верствам населення кредитів, українські ломбарди ставали органічною частиною міського життя підросійської України. Зїзди розпорядників ломбардів сприяли накопиченню практичного досвіду та остаточному усвідомленню необхідності вдосконалення нормативного регулювання ломбардної справи у 1912 - 1914 рр. Спроба офіційної влади впровадити більш життєздатну законодавчу базу для розвитку ломбардів була зупинена подіями Першої світової війни та розпадом Російської імперії.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
