Соціальна адаптація старших дошкільників засобами ігрової діяльності - Автореферат

Інститут проблем виховання АПН УкраїниЗахист відбудеться “10 ”квітня 2007 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, Київ, вул. Зясовано специфіку соціальної адаптації та особливості адаптації старших дошкільників; виявлено критерії адаптивної поведінки дітей; описано рівні соціальної адаптації до умов дошкільного навчального закладу (високий, середній, низький, х-рівень); визначено ефективний засіб адаптації дошкільників - різні види ігрової діяльності (сюжетно-рольові, театралізовані, рухливі, ігрові вправи, етюди; ігровий тренінг). Обґрунтовано, розроблено та апробовано соціально-педагогічну технологію соціальної адаптації в основі якої - ігрова діяльність. Результатами формуючої роботи доведено, що адаптація дітей досягається через активне використання ігрової діяльності, підвищення професійного рівня педагогів, узгодження форм, методів і засобів співпраці дошкільного навчального закладу та сімї. Социально-педагогическая технология охватила три взаимодополняющие направления деятельности: адаптационно-развивающая работа с детьми (адаптационно-развивающая программа для детей), методическая работа с педагогами дошкольных учреждений (программа семинара-практикума), организация сотрудничества дошкольного учреждения с семьей (образовательно-тренинговая программа для родителей).Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, закони України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", Базовий компонент дошкільної освіти в Україні утверджують дитину як найвищу цінність, а як один із головних напрямів освітянської діяльності визначають стратегію на забезпечення життєздатності дитини, що передбачає її гармонійну адаптацію та функціонування в соціальному середовищі. Особливого значення в дослідженні процесу адаптації дітей до дошкільного навчального закладу набувають науково-експериментальні доробки таких його аспектів, як: теоретико-методологічні засади адаптації дітей дошкільного віку до дитячого садка (Н. Згідно з експериментальними дослідженнями прихід у дитячий садок потребує від дитини оволодіння системою таких складових соціальної адаптації, як: усвідомлення соціальної ролі "Я-дошкільник", розуміння нового періоду свого життя, уміння прилаштовуватися до життя в дошкільному закладі, особистісна активність у встановленні гармонійних звязків із соціальним оточенням, дотримання норм, правил групи, що потребує вміння унормовано поводитися, відстоювати власні думки, позицію (Н.Ватутіна, О. Сучасні психолого-педагогічні дослідження набули тенденцій, що вказують на інтенсивні пошуки теоретиків і практиків у царині оновлення змісту дошкільної освіти, створення психолого-педагогічних умов оптимального розвитку дітей у дошкільному навчальному закладі та родині, розробки методик, освітньо-виховних технологій (Л. Гіпотезою дослідження є припущення, що процес соціальної адаптації старших дошкільників оптимізується за умов: використання гри як провідного засобу адаптації; утвердження позитивної мотивації та емоційно позитивного ставлення дітей до соціальної ситуації в межах дошкільного навчального закладу; підвищення рівня компетентності педагогів і батьків у розвязанні проблеми адаптації.У першому розділі "Теоретико-методологічні й методичні засади соціальної адаптації дітей дошкільного віку" проаналізовано науково-педагогічну літературу з теми дослідження; розкрито сутність цього процесу, його фази; проаналізовано та систематизовано адаптації; визначено психолого-педагогічні особливості перебігу соціальної адаптації в дітей старшого дошкільного віку; визначено критерії адаптованості дошкільників; зясовано адаптаційно-розвивальний вплив ігрової діяльності на процес пристосування дітей до умов дошкільного навчального закладу. Соціальна адаптація визначається як специфічна адаптивна діяльність особистості, зумовлена змінами соціальної дійсності й спрямована на оптимізацію її взаємодії з оточуючим середовищем у відповідь на появу в ньому новизни; адаптація дитини - як інтегрований показник її здатності адекватно сприймати навколишню дійсність, ставитися до людей, подій, вчинків, спілкування, регулювати поведінку відповідно до прийнятних норм, правил взаємодії (О. Різні види ігрової діяльності (сюжетно-рольові, рухливі, театралізовані ігри, ігрові вправи та етюди) сприяють скороченню соціальної дистанції, замкнутості, усамітнення, порушень поведінки, подоланню адаптаційних труднощів, нейтралізації стресових навантажень; покращують фізичне та психоемоційне самопочуття, мотивацію відвідування дошкільного закладу, збагачують ігровий та соціальний досвід дітей (Л.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ