Соціальна адаптація особистості в умовах пострадянського суспільства - Автореферат

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (М. Соціальна адаптація особистості в умовах пострадянського суспільстваЗахист відбудеться 25 березня 2004 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.053.02 у Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Проблема розглядається у структурно-системному аспекті, що дало можливість виявити взаємозв?язки соціальної адаптації особистості з тими змінами, які відбулися в усіх сферах українського пострадянського суспільства, класифікувати основні види і підвиди соціальної адаптації як системного соціального явища. У дисертації характеризується сучасне українське суспільство як сфера соціальної адаптації особистості, простежуються основні тенденції соціально-адаптаційних процесів у ньому на сучасному етапі, розкриваються взаємовпливи соціальної адаптації, соціалізації, соціальної мобільності та інших соціальних процесів. Социальная адаптация рассматривается как одна из закономерностей развития общества, раскрывается ее взаимосвязь с условиями бытия человека.Оскільки кардинальні перетворення відбуваються в суспільному устрої держави, у принципах організації виробництва, методологічних засадах регулювання суспільних відносин, які безпосередньо стосуються суспільного буття, то й процеси адаптації також охоплюють широкий спектр найрізноманітніших сторін життя, а це, в свою чергу, зумовлює той факт, що до вивчення адаптаційних процесів звертаються дослідники різних галузей наукового пізнання - антропологи, психологи, психіатри, соціологи та інші категорії дослідників, в тому числі і філософи. В той же час, соціально-адаптаційні процеси особливо потребують соціально-філософського осмислення, що дасть можливість виявити глибинні взаємозвязки в системі “людина - суспільство”, адже трансформація сучасного українського суспільства - це явище нове у суспільному розвитку, аналоги якому зустрічаються дуже рідко. 2) здійснити соціально-філософську експлікацію понять ?соціальна адаптація? та ?соціальна адаптованість? з урахуванням сучасного їх змісту; Методи дослідження зумовлені соціально-філософським аспектом дисертаційної роботи, а тому використовувалися такі методи, як: аналіз досліджуваного явища через взаємозв?язки у системі ?людина-суспільство? та через розкриття структурних компонентів соціальної адаптації і здійснення на цій основі типологічної класифікації; конкретно-історичний та діалектичний методи, які сприяли виявленню сутності соціальної адаптації як однієї із іманентних особливостей суспільного розвитку, сучасного пострадянського суспільства; порівняльній метод, завдяки якому були виявлені тенденції соціально-адаптаційних процесів в умовах радянського і пострадянського суспільства; загальновживані методи соціологічного дослідження, проведення якого зумовлювалося необхідністю обгрунтування теоретичних положень. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що в роботі феномен соціальної адаптації особистості розглядається через взаємозв?язки і взаємозумовленості в системі ?людина-суспільство?, що дало можливість проаналізувати соціальну адаптацію як одну із іманентних особливостей суспільного розвитку та прослідкувати її у контексті трансформаційних процесів у пострадянському українському суспільстві.У вступі розкривається актуальність теми дисертаційної роботи, сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обгрунтування необхідності проведення дослідження, визначаються мета, задачі, об?єкт, предмет та методи дослідження, характеризується наукова новизна та практична значущість його результатів, вказані публікації, структура дисертації та апробація результатів.У цьому підрозділі дисертаційної роботи основна увага приділена характеристиці взаємозв?язків соціальної адаптації і суспільного буття, їх взаємовпливів, а тому суспільне буття розглядається як сфера, у якій відбуваються соціально-адаптаційні процеси, різні форми адаптаційної поведінки індивіда, соціальної групи, всього соціуму, їх адаптаційної діяльності, завдяки чому здійснюється міжпоколінна передача суспільного досвіду, динаміка суспільного буття. З цього приводу сформувалися різні філософські концепції, найбільш вірною, з погляду автора, є та, що базується на взаємодії біологічних і соціальних факторів буття людини, а, отже, і на взаємодії біологічних і соціальних адаптаційних процесів, що характеризує адаптацію як іманентну властивість суспільного буття. Неофрейдисти (К.Хорні, Г.Селліван, А.Кардінер та ін.) основним принципом соціальної адаптації вважали культурний детермінізм, сутність якого понягає у визнанні вирішальної ролі соціального середовища як фактора розвитку психіки індивіда і його адаптації до змінених умов буття.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ