Соціальні та екологічні особливості стану аґроекосистем (на прикладі полтавського реґіону) - Автореферат

Соціальні та екологічні особливості стану аґроекосистем (на прикладі полтавського реґіону)Головними факторами, що впливають на розвиток сучасної цивілізації, є соціальні, екологічні та економічні аспекти, які забезпечують стабільне функціонування аґроекосистем. Сучасний кризовий стан аграрного сектора України, у тому числі й Полтавського реґіону, погіршення природних основ соціально-економічного розвитку, екологічних умов життєдіяльності сільського населення внаслідок поширення деґрадаційних процесів, забруднення атмосферного повітря й водних ресурсів зумовлюють потребу істотних змін у господарській діяльності людини та підвищенні рівня екологічної свідомості. Автор є співвиконавцем наукової програми Полтавської державної аграрної академії «Розробка технології вирощування екологічно чистого високоякісного зерна для виробництва продуктів дитячого дієтичного харчування» (№ДР 0198U007120) та наукової тематики лабораторії агроекологічного моніторингу Полтавської державної аграрної академії, які виконують у контексті «Порядку денного на ХХІ століття» й програми «Україна - 2015. § проаналізувати показники, що характеризують стан соціальної підсистеми та обґрунтувати принципи формування екологічної свідомості сільського населення як важливого фактора сталого функціонування аґроекосистем; Методи дослідження: У процесі дисертаційного дослідження ми використали такі методи: теоретичні (збір, аналіз, синтез, експертна оцінка, оптимізація даних) - для обґрунтування напрямів і методик досліджень; модифіковані методики оцінювання стійкості аґроландшафтів - для визначення інтеґрованого показника екологічного стану області та коефіцієнта екологічної стабільності землекористування; соціологічні (анкетування) - для оцінювання соціального стану та рівня екологічної свідомості населення; вибірковий метод у соціології - для статистичного оброблення результатів анкетування; математичного моделювання (картографічний) - для формалізації результатів дослідження.Для оцінювання екологічного розвитку зони дослідження використовували модифіковану шкалу (на основі уніфікованої шкали, запропонованої Інститутом проблем природокористування та екології НАН України), згідно з якою стан оцінюють кількісно та якісно: 1 - еталонний; 0,99-0,80 - стабільний; 0,79-0,60 - середньостабільний; 0,59-0,40 - слабостабільний; 0,39-0,20 - нестабільний; 0,19-0 - кризовий. До середньостабільних територій належать Машівський (0,69), Семенівський (0,63), Чутівський (0,62) і Диканський (0,60) райони; показник слабкої стабільності (0,59-0,40) - в 11 районах; нестабільний стан спостерігали у Гадяцькому (0,39), Лубенському (0,38), Кременчуцькому (0,35) Козальщинському (0,34), Полтавському (0,32), Пирятинському (0,31), Котелеському (0,28) та Кобеляцькому (0,20), районах; у кризовому стані - Чорнухинський район (0,17). Визначено, що стабільний стан (0,95) має лише Глобинський район; середню стабільність територій за санітарно-гігієнічним станом спостерігали у Великобагачанському (0,61), Гадяцькому (0,55) і Диканському (0,54) районах; слабку стабільність - у Гребінківському (0,47) Чорнухинському (0,47), Зіньківському (0,46), Лубенському (0,45) і Семенівському (0,40) районах; нестабільні показники (0,39-0,20) у 11 районах і кризові - у Шишацькому (0,16), Новосанжарському (0,15), Карлівському (0,15), Хорольському (0,12) і Оржицькому (0,10). Аґреґування базових показників показало, що слобостабільні показники мають Котелевський (0,56), Глобинський (0,55), Кременчуцький (0,52) та Великобагачанський (0,50) райони, у кризовому стані перебувають Пирятинський (0,18), Козельщинський (0,17), Оржицький (0,17), Чутівський (0,17), Семенівський (0,16) та Гребінківський (0,12), райони; нестабільний (0,39-0,20) стан спостерігають у 15 районах області. Слабостабільний стан розвитку екологічної підсистеми спостерігають у Лубенському (0,41), Шишацькому (0,40), Великобагачанському (0,52), Карлівському (0,43), Машівському (0,44), Новосанжарському (0,42) та Глобинському (0,53) районах; нестабільний - у Гребінківському (0,33), Гадяцькому (0,30), Котелевському (0,35), Полтавському (0,37) та Кременчуцькому (0,39) районах; кризовий стан (0,19-0) мають 11 районів Полтавської області.Ефективність функціонування аґроекосистем району, області, реґіону, країни істотно залежить від соціально-екологічного стану, компонентами якого є екологічні (екологічна стійкість територій, рівень родючості ґрунтів, раціональне використання земель сільськогосподарського призначення та ін.), соціальні (демографічний стан, стан сільських інфраструктур, рівень екологічної культури, освіти, свідомості населення) та економічні (матеріально-технічна база підприємств, якість життя населення та ін.) фактори. Оцінювання за інтегрованим показником екологічного розвитку області свідчить, що 28% території має слабостабільний стан, 20% - нестабільний і 52% - кризовий.

Основний зміст роботи