Вивчення соціальних наслідків приватизації та реорганізації, їх впливу на розвиток соціальної ситуації в сільських населених пунктах. Аналіз стану дотримання прав власників землі та майна. Оцінка перспектив створення підприємств нових організаційних форм.
Робота виконана в Інституті соціології НАН України. Науковий керівник доктор економічних наук, доцент Саєнко Юрій Іванович, Інститут соціології НАН України, завідувач відділу Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук Пилипенко Валерій Євгенович, Інститут соціології НАН України, провідний науковий співробітник доктор економічних наук Пугачов Микола Іванович, Інститут аграрної економіки УААН, провідний науковий співробітник Захист відбудеться “24” травня 2002 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.229.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 01021, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 01021, вул.Вивчення досвіду реорганізації колективних підприємств в Україні важливе ще і з огляду на те, що процес різних трансформацій у сільськогосподарському виробництві надалі стане перманентним явищем - поділ, злиття, банкрутство одних і формування нових підприємств різних організаційно-правових форм стануть буденним явищем, а отже, постійно будуть повторюватися певні дії учасників суспільного життя на селі. Приватизація і реорганізація на селі цікавлять дослідників також і з тієї причини, що українське село переживає свого роду соціально-економічний стрес саме через новизну процесів, зламу існуючого впродовж десятиліть способу життя, пошуку нових підходів до вирішення проблем життєдіяльності та спроб зберегти традиційні форми діяльності в нових умовах. Серед українських вчених-соціологів та організацій, що займаються вивченням соціальних проблем українського села, потрібно відзначити роботи колективу вчених Інституту соціології НАН України під керівництвом Тарасенка В.І., Українського Інституту соціальних досліджень, Центру соціальних експертиз і прогнозів Інституту соціології НАН України. Міжнародний досвід вивчення соціальних проблем приватизації (роздержавлення) землі мало чим може допомогти у аналізі та вивченні цієї проблеми у звязку з тим, що у розвинутих країнах Західної Європи та Америки процес набуття прав власності на землю відбувся досить давно і у зовсім інших історичних умовах. Таким чином, наукова проблема соціальних аспектів приватизації землі і реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств полягає в опрацюванні категоріального апарату, вивченні і аналізі нових для країни соціальних проблем з урахуванням їх відносної новизни та в узагальненні відомих емпіричних матеріалів з цієї проблеми.У вступі обгрунтовано актуальність теми, вказано звязок проблеми з плановими темами, визначені мета і задачі дослідження, його обєкт та предмет, наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення, інформація про апробацію результатів дослідження та публікації, особистий внесок здобувача. Перший розділ “Відносини землеволодіння в Україні: історія та сучасність” має характер основи дослідження в цілому, оскільки в ньому визначаються та аналізуються основні методологічні підходи до визначення соціальних аспектів землеволодіння та землекористування як визначальної характеристики умов життєдіяльності сільського населення та українського соціуму в цілому. Такою є перш за все Столипінська аграрна реформа, коли була здійснена спроба ліквідації общинного землеволодіння та створення класу сільської буржуазії з усіма атрибутами капіталістичного виробництва, головний з яких - право приватної власності на засоби виробництва, перш за все на землю. Реформу Олександра II (1861р.), коли були введені значні зміни в принципи общинного землеволодіння, але поміщицьке землеволодіння змін не зазнало, з певними застереженнями також можна віднести до переліку земельних реформ. Сільськогосподарське виробництво та соціальне життя селянства кінця XIX початку XX століття вимагали вирішення дилеми: збереження існуючих форм виробництва та форм соціального життя, які уже не задовольняли вимоги часу, але мали певний механізм регулювання соціального життя селянства у вигляді общини, чи злам існуючої системи виробництва, що в основі своїй і має ту ж общину, знаючи, що її злам призведе до, можливо, ніким не передбачених соціальних наслідків.Стратегічні цілі ж перетворень в уявленнях громадян України суттєво відрізняються і принципово зводяться або до усуспільнення засобів виробництва в сільськогосподарській галузі, перш за все землі, або до запровадження приватної власності та становлення ринкових відносин. На базі національного законодавства в Україні впроваджується кілька моделей реформування колективних сільськогосподарських підприємств, в основі яких лежить принцип паювання (розподілу) землі та майна колективних підприємств між їх членами та створення на їх основі приватних підприємств.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
