Соціальні норми, їх риси та роль у регулюванні суспільних відносин - Реферат

В умовах формування правової держави в Україні зростає значення соціальних регуляторів суспільних відносин, в яких знаходять своє відбиття загально людські потреби й цінності. Людське суспільство, як будь-яка інша складна система, не може функціонувати та успішно розвиватися без існування певних правил. Вони допомагають особі обирати з багатьох можливих варіантів поведінки той, що відповідає її меті та схвалений суспільством. Особливе місце серед соціальних регуляторів життя суспільства та поведінки особи посідають норми права. Формування правової держави передбачає поступове перетворення права на головний важіль стосунків людини й держави, держави й суспільства, ось чому соціальний зміст норм права постає на перше місце.Для регулювання поведінки людей та їх об‘єднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, що орієнтують на досягнення тієї чи іншої мети. Ці правила, що покликані регулювати життя суспільства, забезпечувати в ньому стабільність і бажаний порядок, називаються соціальними нормами. Соціальні норми “здійснюють нормативне регулювання поведінки субєктів шляхом встановлення діянь дозволених чи недозволених, здійснюють визначення умов, за яких передбачуване діяння дозволяється або забороняється, визначаються субєкти, на яких за певних умов поширюється правило поведінки, що встановлено тією чи іншою нормою ”[3, 145]. На основі цього учасники цих відносин можуть прогнозувати свою поведінку та поведінку інших субєктів у ситуаціях, передбачених конкретними соціальними нормами. Сутністю соціальних норм є не просто правила, тому що правила існують і в несоціальних утвореннях, таких, наприклад, як математика, граматика, техніка й інші (технічні норми), а правила чітко вираженого соціального характеру.Мораль - це система норм і принципів, що виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством (класом, соціальною групою, державою), спрямовані на регулювання поводження людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою суспільної думки. Ці країни керуються і нормами - звичаями, і нормами, виданими або санкціонованими державою. Наприклад, у Папуа-Нової Гвінеї діють як норми звичайного, так і норми загального (англійського) права. На становлення системи права горців Північно-західного Кавказу (частина Російської Федерації) істотний вплив зробили російське законодавство, норми шаріату і норми традиційного (звичайного) права, що проявилося у всіх сферах їхнього життя ”[10, 292-293]. “Технічні норми займають своєрідне місце в системі соціального регулювання, обумовлене тим, що вони регулюють відношення між людьми і природою, технікою (людина і компютер, людина і знаряддя праці, людина і виробництво), тоді як соціальні норми - відношення між людьми і їхніми обєднаннями ”[10, 284].Місце норм права в системі соціальних норм визначається низкою їх ознак. Ці ознаки вочевидь виявляються при порівнянні норм права з іншими соціальними нормами. Специфічні особливості нормативного змісту і форм його виразу в цих видах норм соціального регулювання виявляються у таких ознаках: Норми права Норми моралі Містяться в нормативно - правових актах. Приймаються в межах спеціальної процедури, закріплені в нормах.Норма права - “це загальнообовязкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою в якості регулятора суспільних відносин, що офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових й індивідуальних інтересів (волею) населення країни, забезпечується всіма мірами державного впливу, аж до примусу ”[10, 297-298]. Норма права має загальний (без указівки конкретного адресата - не персоніфікований ) характер, тобто поширюється на усіх, хто стає учасником відношень, регульованих нормою. Норма права закріплює права й обовязки учасників суспільних відносин, а також юридичну відповідальність (санкції), що застосовується у випадках її порушення. Надаючи права одним, норма права покладає обовязки на інших (наприклад, молоді люди мають право на навчання, обовязок інших - забезпечити це право). Держава створює реальні умови для добровільного здійснення субєктами зразків поводження, сформульованих у нормі права; застосовує способи переконання і примусу до бажаного поводження, зокрема, ефективні санкції у випадку невиконання вимог норми права.Соціальні норми - це правила поводження загального характеру, які складаються у відношеннях між людьми в суспільстві в звязку з проявом їхньої волі (інтересу), і забезпечуються різними засобами соціального впливу. Соціальні норми виникають в процесі історичного розвитку й передаються з покоління в покоління, вирізняються такими ознаками, як регулятивний, загальний, та приписувальний характер. Ці норми вирізняються за структурою, формами дії, способами забезпечення, сферами застосування пріоритетності, кожний вид соціальних норм має власну специфіку.

Зміст

Вступ

Розділ І. Соціальні норми

1.1 Поняття та ознаки соціальних норм

Розділ ІІ. Характерні риси соціальних норм

2.1 Види соціальних норм та їх характеристика

2.2 Порівняння соціальних норм із технічними

2.3 Місце норм права в системі соціальних норм

Розділ ІІІ. Роль соціальних норм у регулюванні суспільних відносин

3.1 Норми права як особливий різновид соціальних норм

Висновки

Література