Основні напрямки та теоретико-методологічні підходи до соціологічного вивчення міграційних ходів. Визначення об’єктивних критеріїв типологізації та класифікації процесів інтелектуальної міграції. Аналіз факторів переселення на рівні окремої особистості.
Харківський національний університет імені В.Н. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукРоботу виконано в Харківському національному університеті імені В. Н. Науковий керівникдоктор соціологічних наук, професор Бакіров Віль Савбанович, Харківський національний університет імені В. Н. І. І.Мечникова, Інститут соціальних наук завідувач кафедри соціології кандидат соціологічних наук Майданік Ірина Петрівна, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, науковий співробітник відділу міграційних досліджень Захист відбудеться 8 грудня 2008 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 Харківського національного університету імені В. Н. З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н.Дослідження різних складових міграційних процесів знайшло відображення у суттєвому збільшенні наукової літератури з проблем міграції населення. Незважаючи на накопичений соціологічною наукою значний обсяг знань із проблем міграції, дотепер ще невироблена загальна теоретико-методологічна концепція аналізу міграційних процесів, відсутній глибокий соціологічний аналіз процесів інтелектуальної міграції, зокрема недостатньо уваги приділено дослідженню соціальних механізмів цього феномена. Актуальним з теоретичної і практичної точок зору є визначення, класифікація та систематизація теоретико-методологічних підходів до соціологічного вивчення міграційних процесів, зокрема процесів інтелектуальної міграції, визначення критеріїв їх типологізації та класифікації, виявлення та характеристика соціальних механізмів інтелектуальної міграції як складного поєднання факторів, причин, умов та наслідків міграції, її конкретних просторово - часових відмінностей тощо. Окремо слід назвати дослідників саме інтелектуальної міграції - В. Проте слід відзначити, що проблема комплексного соціологічного дослідження інтелектуальної міграції в контексті європейської інтеграції не знайшла свого адекватного висвітлення у науковій літературі, вона не стала предметом комплексних соціологічних досліджень українських вчених.У першому підрозділі - «Сутність явища міграції: інституціональні основи та конституюючі ознаки міграційних процесів» визначено поняття «міграції населення» та суміжні з ним поняття, розглянуто функції міграції, закономірності та наслідки цього процесу, проаналізовано взаємозвязки процесів глобалізації та міграції, досліджено різні типи міграційних переміщень та виділено критерії типологізації міграційних процесів, до яких автор включає: мотивацію, причини переміщення, просторово-часові характеристики, «міграційну силу», «міграційний поштовх», спосіб організації міграції, характер переміщення. Важливим є визначення сутнісних критеріїв ідентифікації міграції (мігрантів), які можуть бути основою для статистичних і соціологічних оцінок міграції. Справа ускладнюється тим, що самі критерії ідентифікації різняться між країнами й навіть між різними джерелами даних про міграцію в одній країні. Важливу, якщо не головну, роль в оцінці наслідків для мігрантів грають обстеження, які дозволяють виявити особливості становища мігрантів до та після міграції. Вивчення наслідків міграції заслуговує пильної уваги, оскільки міграційні процеси приводять до зміни загальної чисельності та складу населення районів країни, впливають на рівень забезпеченості трудовими ресурсами та впливають на природний рух населення.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
