Соціальні медіа як інструментарій позиціонування держав в інформаційному просторі - Статья

Соціальні медіа як інструментарій позиціонування держав в інформаційному просторіУ статті йдеться про роль соціальних медіа в інформаційному суспільстві. Охарактеризовано нові форми комунікації держави і суспільства, які створюють передумови розвитку інститутів і організацій громадянського суспільства. Зазначено, що соціальні медіа можуть стати ефективним механізмом налагодження звязку між владою і громадянами, інструментом управління громадською думкою та засобом організації дій прихильників різних політичних, соціальних або культурних уподобань, що сприятиме майбутньому ефективному державному управлінню на всіх рівнях. It characterizes the new forms of communication of the state and the society that create opportunities for development of civil society institutions and organizations. The author states that social media can become an efficient tool for establishment communication between the government and society, a tool of public opinion control and a tool for organization of activities of representatives of different political, social and cultural groups that will promote future efficient governmental management at all levels.Саме розвиток інформаційних технологій наприкінці XX - на початку XXI століття сприяв не лише змінам у національному та глобальному інформаційному просторі - інтенсифікації виробництва нової інформації, створенню принципово нових способів її зберігання, пошуку і подання, але і виникненню нового культурного, мовного, інформаційного середовища, нової соціокультурної реальності, що формується і стрімко розвивається з розширенням сфер впливу сучасних засобів комунікації [1]. Кравченко у праці "Становлення мережевого суспільства в умовах сучасності" розглядає мережу як систему і виокремлює такі її види: 1) комунікаційна мережа, властивістю якої є багатоканальність, значна щільність логістичних шляхів переміщення інформації; мережа як полімагістральна структура, в якій два обєкти повязуються значною кількістю магістралей; релятивізується поняття комунікаційної магістралі, яке зводить до моделі комунікації Н. Вінера. У монографії вітчизняних дослідників "Соціальні мережі як інструмент взаємовпливу влади та громадянського суспільства" зазначено, що зараз в інформаційному суспільстві відбувається істотне розшарування, ускладнення соціальної структури в усіх сферах життя суспільства, що перевантажує структуру соціальних комунікацій, насамперед на горизонтальних рівнях. Інформація сьогодення, що призводить до розширення громадських і міжособистісних контактів, визначає й розвиток гуманістичної сфери в суспільстві, а також сприяє зародженню нових соціальних ініціатив, розвитку культурних процесів у соціумі тощо [5]. Павленко, який виділяє такі особливості соціальних медіа: можливість здійснювати соціальну, політичну та агітаційну діяльність, яка містить механізми зворотного звязку; можливість оперативно реагувати на запити громадян, що йдуть через соціальну мережу; можливість виокремлювати політичних лідерів; відкритий доступ до соціальних та політичних матеріалів, що містяться на сторінках певних інтернет-ресурсів [6].Узагальнюючи підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо ролі соціальних медіа в інформаційному суспільстві, можна стверджувати, що саме фактор інформаційного розвитку суспільства є одним з найвпливовіших упродовж сучасного періоду суспільно-політичних трансформацій в Україні.