Вивчення структурних та семантичних особливостей соціальних категорій модусу на матеріалі епістолярію українських письменників ХІХ-ХХ століть. Аналіз комунікативно-прагматичної реалізації категорії ввічливості. Статус модусу в сучасній теорії синтаксису.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Камянець-Подільського державного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Шинкарук Василь Дмитрович, Міністерство освіти і науки України, начальник управління ліцензування, акредитації та нострифікації. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Плющ Марія Яківна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри української мови; Захист відбудеться ,,19” квітня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Актуальність теми дисертації полягає у тому, що вона висвітлює досить цікавий аспект синтаксичної семантики як динамічної системи функціональних одиниць, взаємоповязаних різними відношеннями, вивчення яких тільки-но розпочалося в українському мовознавстві. Цілісного дослідження, в якому було б реалізовано функціонально-комунікативний підхід до соціальних категорій модусу, в українському мовознавстві немає. Функціонально-комунікативний підхід до вивчення семантики соціальних категорій модусу повязаний насамперед з ономасіологічною функцією мови і використовувався в працях російських мовознавців, зокрема, В. С. Сусова, зумовили потребу по-новому висвітлити і проблему змістової організації висловлення, дослідження в ній соціальних категорій модусу. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в українському мовознавстві вперше на матеріалі епістолярного тексту виконано цілісне дослідження з категорійної граматики, в якому виокремлено соціальні категорії модусу; визначено їх функціонування в семантико-синтаксичній структурі висловлення; встановлено різновиди соціальних категорій модусу; обґрунтовано лінгвосемантичні, прагмалінгвістичні, соціолінгвістичні параметри, які зумовлюють особливості функціонування соціальних категорій модусу; встановлено ієрархію засобів їх вираження.У першому розділі - „Статус категорії модусу в сучасній теорії синтаксису” систематизовано витлумачення модусу в структурі висловлення в наявних синтаксичних типологіях; проаналізовано місце категорій модусу у формуванні субєктивного змісту в різних за метою висловлювання комунікативних виявах; визначено зміст, структуру і семантику соціальних категорій модусу. Саме вона ідентифікує адресата, висвітлює, як адресант „приміряє” свою мовленнєву поведінку до параметрів адресата й у цьому значенні мовленнєві дії адресанта повязані з усім спектром соціальних категорій модусу, визначаючи їх практичну сутність. Головним критерієм їх розрізнення обрано протиставлення позицій адресантів у процесі спілкування: соціальні категорії модусу спрямовані на адресата і служать для передачі соціальних взаємин, для вираження субєктивного ставлення адресанта до адресата мовлення - поваги/зневаги, делікатності/категоричності тощо. У другому розділі - „Найменування осіб як різновид соціальних категорій модусу” розглянуто лінгвосемантичний, прагмалінгвістичний, соціолінгвістичний аспекти найменування осіб; проаналізовано спеціалізовані засоби вираження категорії соціального статусу, найменування осіб „я”-/„ми”-номінація, „ти”-/„ви”-номінація, „третіх” осіб. Найменування особи „я”-номінація функціонують як можливі мовні способи інтерпретації „я”-адресанта з вираженням субєктивного ставлення адресанта до адресата й осіб, які не беруть участі в спілкуванні.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
