Соціальні гарантії зайнятості: методологія та напрями забезпечення - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИДисертацію присвячено методологічним і прикладним проблемам забезпечення соціальних гарантій зайнятості в умовах перехідної економіки. Розроблено концептуальні основи забезпечення соціальних гарантій зайнятості. Розроблено методику і методологію прогнозування вивільнення працівників з економіки України. Оцінено наслідки трансформації економіки для сфери зайнятості та її впливу на соціальну захищеність населення. Оценены последствия трансформации экономики для сферы занятости и ее влияния на социальную защищенность населения.За таких умов особливої актуальності набуває проблема формування ефективної системи соціальних гарантій зайнятості населення, адекватної перехідному періодові, що є запорукою створення соціально-орієнтованої ринкової економіки, динамічного розвитку продуктивних сил України та її регіонів. Викладене вище обумовлює необхідність наукового обгрунтування методології дослідження соціальних гарантій зайнятості та розробки пріоритетних напрямів їх забезпечення за умов перехідного періоду. У звязку з цим досить актуальною видається проблема створення надійної системи соціальних гарантій зайнятості населення, адекватної перехідному періодові. Тема дисертації тісно повязана з науково-дослідними роботами, що проводяться у РВПС України НАН України, зокрема по темах 4.2.1.5.55 “Формування регіональної політики ринку робочої сили”, 3.1.5.58 “Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на 2001 - 2010 рр.”, 3.1.5.60 “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки”. Інформаційну базу дисертації склали законодавчі та нормативні документи щодо економічних реформ, забезпечення соціальних гарантій зайнятості; конвенції Міжнародної організації праці, опубліковані результати соціологічних досліджень; статистичні дані, що характеризують забезпечення гарантій зайнятості та соціальний захист населення; інформація щодо практики забезпечення соціальних гарантій зайнятості в розвинутих країнах світу.У вступі розкрито актуальність теми дисертації, ступінь дослідженості проблеми, звязок роботи з науковими темами; сформульовано мету і задачі дослідження, його предмет і обєкт; викладено методологію, методику та інформаційну базу дослідження; відображено наукову новизну одержаних результатів та виділено особистий внесок дисертанта у їх розробку; показано практичне значення дисертаційної роботи; наведено результати апробації її основних положень та впровадження в економічну практику. У першому розділі “Методологія і методика дослідження соціальних гарантій зайнятості” розкрито соціально-економічну сутність соціальних гарантій зайнятості, досліджена мотиваційна основа зайнятості та забезпечення її соціальних гарантій, а також обгрунтовано основні критерії та індикатори соціальної захищеності населення у сфері зайнятості. З метою оцінки стану діяльності служб зайнятості щодо забезпечення соціальних гарантій зайнятості та визначення регіонів, що потребують особливої уваги з боку держави відносно соціальної захищеності у сфері зайнятості, запропонована відповідна система показників та критеріїв. Зокрема, визначені абсолютні, відносні та ресурсні критерії, а також запропоновано розрахунок інтегрального критерію - регіонального коефіцієнту функціонального стану системи соціальних гарантій зайнятості, що відображає питому вагу незайнятого населення в регіоні, охопленого всіма елементами системи: заходами по працевлаштуванню, професійним навчанням та перенавчанням, громадськими роботами, безпроцентними позиками для відкриття власної справи, отриманням допомоги по безробіттю. У другому розділі “Оцінка соціальних гарантій зайнятості населення України на етапі перехідної економіки” дисертант на основі теоретичного аналізу визначила та обгрунтувала складові механізму соціальних гарантій зайнятості населення та запропонувала авторську концепцію його формування в перехідний період; провела оцінку впливу трансформації економіки на соціальну захищеність населення.Перехід до ринкових відносин потребує створення відповідної системи забезпечення соціальних гарантій зайнятості, кардинального переосмислення орієнтирів державної та регіональної політики соціального захисту населення в сфері зайнятості. Заходи щодо забезпечення гарантій зайнятості в більшості випадків виходять не з необхідності перспективного вирішення конкретних проблем, а зорієнтовані на вирішення тимчасових потреб. Встановлено, що основними вимогами до системи соціальних гарантій зайнятості на етапі ринкової трансформації економіки є: їх необхідний і достатній обсяг; забезпеченість матеріальними та фінансовими ресурсами; соціальна адресність; регіональна адаптивність; наявність реального механізму забезпечення; своєчасність та оперативність їх надання.

2. Основний зміст