Дослідження соціальних аспектів неформальної зайнятості молоді як результату соціальної ексклюзії, добровільного виходу за межі інституціоналізованої економічної діяльності. Передумови вибіру на користь неформального сектору, його значення для молоді.
Соціальні аспекти неформальної зайнятості молоді в УкраїніУ статті сконцентровано увагу на соціальних аспектах неформальної зайнятості молоді, яка може виступати результатом як соціальної ексклюзії, так і добровільного виходу за межі інституціоналізованої економічної діяльності. У першому випадку це маргінали й дискріміновані групи (нелегальні трудові мігранти, молодь, жінки, пенсіонери), які не мають доступу до формального ринку праці. Вибір на користь неформального сектору зумовлений тим, що він забезпечує більшу автономію, гнучкість і свободу діяльності, доходи учасників, що особливо важливо для молоді. Как следствие, придерживаясь стратегии физического выживания, индивиды готовы браться за любую работу, несмотря на низкую зарплату, тяжелые условия труда и тому подобное. Selfemployment, composed of employers, members of production cooperatives and self-employed in the narrow sense (own - account workers) is characterized by the fact that this group of workers are not employees.Так, негативними тенденціями у сфері зайнятості молоді є зростання загального рівня економічної активності населення, зокрема за рахунок попиту на робочі місця та самозайнятості в неформальній економіці; перевищення в декілька разів рівня безробіття порівняно із зареєстрованим, включаючи показники прихованого безробіття; відмінності гендерної та вікової структур реального безробіття; масштаби та якісні характеристики зайнятості населення в тіньовій економіці. Стосовно сільської молоді низький рівень безробіття пояснюється особливими можливостями її зайнятості в особистому підсобному господарстві, де робота понад 20 годин на тиждень з метою продажу або обміну отриманої від цієї діяльності продукції не дає підстави зараховувати осіб, зайнятих нею, до безробітних. Частка молодих людей, які не мають роботи, готові стати до неї, але за період обстеження припинили пошуки роботи, належить до економічно неактивного населення, тобто їх не можна вважати "безробітними". Як бачимо, найвищий рівень неформальної зайнятості зафіксований серед молоді (15-24 роки) та осіб похилого віку (60-70 років). Загальними ознаками неформальної зайнятості виступають такі характеристики, як: націленість на виживання, а не на накопичення капіталу; націленість на забезпечення зайнятості, а не на максимізацію середньої прибутковості; гнучкість і багатоманітність способів заробітку; трудомісткі роботи на стихійних ринках з високим ступенем невизначеності; сукупність "незахищеної" праці, що перебуває за межами державного регулювання; доступність подібної праці й використання в ній сімейних, родинних і місцевих ресурсів; взаємопідтримка та кредитування, що більшою мірою засновано на довірі й родинності, ніж на контрактних відносинах; родинність, сусідство і належність до певної місцевості; незареєстроване підприємництво.
План
Основний зміст дослідження
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
