Онтологічна та гносеологічна специфіка соціально зумовлених компонентів лексичної семантики, їхня організація та взаємодія у межах окремих національних мов та міжмовної взаємодії у глобалізованому суспільстві. Типи компонентів семантики мовних одиниць.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукНауковий консультант - доктор філологічних наук, професор Озерова Ніна Григорівна, Інститут мовознавства імені О.О. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Яворська Галина Михайлівна, Національний інститут стратегічних досліджень, Головний науковий співробітник доктор філологічних наук, професор Глущенко Володимир Андрійович, Словянський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, завідувач кафедри загального, германського та словянського мовознавства доктор філологічних наук, професор Калінкін Валерій Михайлович, Донецький державний медичний університет Міністерства охорони здоровя України, завідувач кафедри української, російської мови Захист відбудеться «__13__»_____жовтня______2011 р о __12___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м.Мета дисертації та специфіка досліджуваного предмета зумовили потребу комплексного використання таких методів: описового (при характеристиці зібраного фактичного матеріалу), класифікаційного та методу моделювання (при аналізі будови семантичного простору слова як системи, вивчення його структури і типології соціально обумовлених компонентів та структур у семантиці слова), зіставного (при вивченні особливостей соціокультурної номінації), елементів методу компонентного аналізу та концептологічного аналізу (при встановленні семантичних параметрів соціально маркованих лексем і семем), а також елементів квантитативного методу (при дослідженні специфіки соціального функціонування окремих слів та лексико-семантичних категорій у соціальному просторі), методу мовно-соціальних кореляцій (соціолінгвістичних кореляцій), прийомів аналізу словникових дефініцій соціально маркованих та загальновживаних слів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в лінгвістиці виконано соціолінгвістичний аналіз різноманітних елементів семантики, проявів соціальної рефлексії у лексико-семантичній системі мови; уперше побудовано соціолінгвістично релевантну модель семантики слова; уперше системно узагальнено види соціальної семантики слова та її складові; встановлено складну залежність соціально-мовної рефлексії від лінгвокультурного типу мови, її соціокультурної специфіки. Тому резюмуючою тезою філософського осмислення мови в XX ст. могла б стати думка про те, що жодна фундаментальна проблема людського буття не може бути ані поставлена, ані розвязана без пильної уваги до мови, без урахування її ролі, оскільки людина - «єдина істота, яка створює собі проблеми за допомогою мови». Таким чином, мова в соціальному сенсі розуміється як принципова ланка звязку індивіда й суспільства, кінець кінцем, як інструмент формування суспільства. Вочевидь, може йтись про методологічну модель, яка б не протирічила усвідомленню (а у подальшому не перешкоджала поступу в аналізі) релевантних для мови, але істотних перш за все поза наукою про мову, рис.
План
Позитивний зміст дослідження може бути викладений у вигляді таких основних тез:
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
