Структура процесу соціалізації як способу конструювання картини світу. Аналіз моделі соціалізації української молоді в умовах традиційного та перехідного суспільства, тоталітарної системи. Поняття та особливості молодіжної громади та культурного етносу.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукВИКОНАЛА БОСА ЛЮБОВ ГРИГОРІВНА Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00. В дисертації розкрито категоріальну структуру процесу соціалізації як способу конструювання картини світу. На основі різноманітних усних і писемних джерел автор реконструює моделі соціалізації української молоді в умовах традиційного суспільства кінця ХІХ-поч. Висвітлено місце і роль культурних агентів соціалізації (сімя, громада, товариство ровесників) в певні часові періоди.Між процесами соціалізації та розвитком самого суспільства існує глибинний смисловий і структурний звязок. На ньому базується процес соціалізації, який передбачає засвоєння індивідом соціокультурного досвіду й означає успадкування, підключення до групової памяті, укорінення в минулому, що дає йому можливість орієнтуватися у світі, забезпечує стабільність. Дослідження процесу соціалізації як одного з формоутворюючих елементів культури в сучасній науці набуває стратегічного характеру, оскільки різкі зміни в соціокультурному середовищі змушують людину шукати стійкі еталони і моделі поведінки, які мали б допомогти їй подолати кризу ідентичності, знайти себе в новій ситуації і відновити звязок поколінь, що був втрачений за попередній період як на індивідуальному, так і колективному рівнях. Останнім часом помічені тенденції псевдосоціалізації, асоціалізації, неконтрольованих суспільством стихійних явищ, які супроводжуються аномійними процесами (лібералізація моралі, споживацькі інстинкти, втрата самоідентичності, розірваність соціокультурних звязків, маргінальність світоглядної парадигми, індивідуалістські цінності). Пошук механізмів, що забезпечують суспільну стабільність через соціалізаційні процеси, визначення їх перспективних моделей в сучасному українському соціумі залишаються найважливішими проблемами науки і практики.“Питання соціалізації молоді у вітчизняних та зарубіжних історико-етнологічних працях” зазначається, що етнологічна перспектива вивчення юності представлена двома, відносно самостійними напрямками аналізу даного феномена: молодь у традиційних суспільствах та молодь в умовах,що змінюються. У сучасних вітчизняних етнологічних студіях проблеми, дотичні до теорії соціалізації молоді, зокрема зміст і специфіка ініціацій в українців, питання гендерної соціалізації у дівчат, особливості дитячої обрядовості та статевовікової стратифікації українців розкрили В. Бернштам 5 у монографії "Молодежь в обрядовой жизни русской общины XIX - начала XX века" дослідила роль і місце молоді в житті сільської общини, показала її особливий стан і статус в обрядовій сфері. Розглядаючи „час життя” молоді в традиційній селянській культурі, вона показала, що молодь перебувала не в рамках опозиції до дорослих (будні-свята), а в специфічній тимчасовій системі - „грі”. Отже спільним у загальному процесі соціалізації молоді в традиційному суспільстві є те, що головним завданням соціалізації та інкультурації було поступове, природовідповідне вкючення всіх статево-вікових груп молоді в структуру сільської громади, підпорядковування установленим правилам і нормам поведінки.В умовах традиційного суспільства соціалізація має адаптаційний характер, головними агентами виступають сімя та громада. Для традиційного українського суспільства характерним було вбудовування молодіжних парубоцьких та дівочих громад в структуру дорослої громади, що забезпечувало пріоритетність родини та громади як культурних агентів соціалізації. Системі вдалось використати молодь як засіб боротьби зі старим світом, виробити рефлекторне, на рівні автоматизму підкорення ідеї, здійснити автоматично-інструментальний контроль за особою в групі. В суспільстві інтенсивно використовуються природні характеристики юнацького віку щодо групоутворення. Вважаємо утворення сучасних молодіжних суб-та контркультури своєрідною протидією на стан глобального відчудження особистості в культурі, аномії в суспільстві, протестом проти технократичногго суспільства.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
