Аналіз та обґрунтування позитивного впливу реалізації оновленої інноваційної політики на соціальний розвиток Європейського Союзу. Визначення та оцінка щільності, а також напрямку зв’язку сумарного інноваційного індексу з індексом людського розвитку.
Соціалізація інноваційної політики Європейського СоюзуНа стику століть проявилась тенденція до зростання впливу інновацій і на соціальний розвиток країн обєднаної Європи. Тому дослідження позитивного досвіду застосування інноваційної 2017 політики для досягнення низки соціальних цілей в ЄС послугує аргументом на користь активізації наукових та інноваційних зрушень в нашій країні. В цілому на зламі тисячоліть інноваційна політика відходить від суто економіко - технологічного спрямування і стає дієвим інструментом вирішення мінливих у часі соціальних проблем кінця ХХ - початку ХХІ ст.: безробіття, пристосування до інтеграції, ліквідація наслідків світової кризи (70-ті рр.); старіння населення, екологічні проблеми, техногенні катастрофи (80 - 90-ті рр.); соціальна адаптація, вирівнювання диференціації доходів, конкуренція на ринку праці, демографічна криза (2000-ті рр.). Фактично до «Стратегії - 2020» включено два суто соціальні напрями, а у кожному із пяти решти напрямів визначено окремі соціальні завдання: • «План з розвитку нових здібностей і збільшення кількості робочих місць» для модернізації ринків праці, розширення можливостей отримання нових знань і навичок, розширення спектру працевлаштування, поліпшення співвідношення між попитом і пропозицією на ринках праці, зростання безпеки праці, посилення соціального партнерства та соціального діалогу на усіх рівнях; Підвищення уваги до соціальних інновацій обумовлено декількома обставинами: 1) ЄС визнає, що більшість проблем сучасності є соціальними; 2) вирішення цих проблем потребує дедалі більших обсягів інвестицій; 3) через зростання бюджетного дефіциту та державного боргу уряди багатьох країнах ЄС змушені зменшувати соціальні видатки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
