Соціалізація молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку - Автореферат

"Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" Соціалізація молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожиткуРоботу виконано в Державному закладі "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Харченко Сергій Якович, Державний заклад "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", завідувач кафедри соціальної педагогіки. Коношенко Сергій Володимирович, Словянський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки і методики трудового навчання; Захист відбудеться 20 жовтня 2011 р. о 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Державному закладі "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" за адресою: 91011, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного закладу "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" (91011, м.Розвязуючи питання подальших життєвих перспектив випускників інтернатних закладів, влада створила нову ланку в мережі спеціалізованих закладів - соціальний гуртожиток, покликаний забезпечувати вихованців шкіл-інтернатів тимчасовим житлом, а також здійснювати успішний процес їх соціалізації шляхом формування активної життєвої позиції та навичок самостійного життя, необхідних за межами закладу. Перші соціальні гуртожитки вже розпочали свою роботу у 2006 році, їх діяльність корегувалася Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 8 вересня 2005 р. Ураховуючи достатньо невеликий період існування соціальних гуртожитків, зазначимо, що основні наукові напрацювання в галузі соціалізації осіб-сиріт та молоді, позбавленої батьківського піклування, стосуються лише деяких аспектів загального процесу соціалізації, а також психолого-педагогічних проблем їх вихованців. Аналіз наукової бази та практичної роботи фахівців щодо процесу соціалізації осіб-сиріт та молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку засвідчив, що актуальність проблеми дослідження визначається протиріччями між: обєктивною потребою в посиленні ролі успішної соціалізації вихованців соціального гуртожитку і недостатньою теоретичною та методичною розробкою методів та засобів цього процесу; існуючою системою впливів на мешканців закладу та їх соціально-психологічним розвитком; діяльністю фахівців соціального гуртожитку, спрямованою на засвоєння вихованцями знань, умінь і навичок у сфері встановлення соціальних контактів, та реальним процесом соціальної взаємодії. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що досягнення високого рівня соціалізації мешканців соціального гуртожитку можливе у тому випадку, якщо буде розроблена система соціально-педагогічної діяльності соціального гуртожитку, що включатиме такі компоненти: мету, яка спрямована на створення сприятливих умов соціалізації осіб, що проживають у соціальному гуртожитку, та їх підготовку до самостійного життя; зміст, що відображає створення соціально-виховного середовища, спрямованого на здійснення комплексного соціалізуючого процесу із залученням фахівців соціального гуртожитку; форми та методи соціально-педагогічної діяльності, спрямовані на реалізацію планування молодими людьми своїх життєвих перспектив, формування навичок ефективної взаємодії з оточуючими, самостійного прийняття відповідальних рішень, вирішення існуючих проблем, задоволення потреб у забезпеченні прав особистості, попередженні негативних явищ у молодіжному середовищі; субєкт системи, а саме адміністрацію соціального гуртожитку, соціального педагога та психолога і соціальних педагогів провідних закладів соціального спрямування, які постійно надають психологічну і соціальну підтримку вихованцям закладу; обєкт системи - мешканців соціального гуртожитку із притаманним їм комплексом соціально-психологічних особливостей, віковими відмінностями, характером стосунків та терміном перебування в закладі інтернатного типу.У першому розділі "Теоретико-методичні основи соціалізації молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку" здійснено аналіз теоретичних основ соціалізації молоді, позбавленої батьківського піклування, визначено сутність, зміст та особливості сучасного процесу соціалізації вихованців у соціальному гуртожитку, проаналізовано реальний стан соціалізації мешканців інтернатного закладу. Смелзер) ми визначили "соціалізацію" як двобічний процес засвоєння та активного відтворення особистістю системи соціальних звязків через діяльність та спілкування шляхом входження в соціальне середовище.

Основний зміст дисертації