Соснові ліси пристепових борів Лівобережної України та оптимізація їх вирощування - Автореферат

Український ордена “Знак Пошани” науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукРобота виконана в Українському ордена “Знак Пошани” науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Ткач Віктор Петрович, Український ордена “Знак Пошани” науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент Копій Леонід Іванович, Національний лісотехнічний університет України, доцент кафедри лісівництва кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Усцький Іван Мирославович, Український ордена “Знак Пошани” науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Захист відбудеться “6 ”жовтня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.828.01 в Українському ордена “Знак Пошани” науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського ордена “Знак Пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім.Незважаючи на численні наукові дослідження, які провадилися в культурах сосни, залишаються дискусійними питання, повязані з удосконаленням системи рубок догляду у молодняках і середньовікових насадженнях. Мета роботи - вивчити структуру й особливості формування штучних і природних соснових лісів Ізюмського бору й розробити пропозиції щодо оптимізації їх вирощування та відтворення. Завдання досліджень: проаналізувати динаміку площ і таксаційних показників соснових лісів Ізюмського бору за період 1970-2000 рр.; дослідити вплив інтенсивності, строків і технології проведення рубок догляду в різних типах лісорослинних умов на ріст і стійкість культур сосни; розробити пропозиції з оптимізації вирощування штучних і природних соснових лісів Ізюмського бору.Відмічається суттєве зменшення площі природних сосняків Ізюмського бору протягом останніх трьох сторіч (Дрюченко, 1929; Пірко, Гужій, 1991; Редько, 1994; Гордієнко, Шлапак, 1998), що призводить до розладнання просторової структури лісів, збіднення їх генофонду й порушення механізму саморегуляції. Для вивчення особливостей поновлення та структури природних сосняків закладено 16 постійних пробних площ (ППП): 9 - у молодняках віком 13-21 рік, 4 - у середньовікових 50-70-річних деревостанах, 3 - у різновікових пристиглих і стиглих лісостанах. З цією ж метою в 93-річному природному сосняку на площі 24 га було закладено дослід з 13 варіантів, які містять елементи поступових, групово-поступових і вузьколісосічних рубок у поєднанні із заходами сприяння природному поновленню. Високий рівень агротехніки створення й вирощування культур сосни та проведення в них рубок догляду сприяли тому, що в Ізюмському бору за останні 40 років збільшувалися запаси модальних деревостанів сосни VII-X класів віку. У деревостанах IV-V бонітетів, середня висота яких у віці 40-50 років становить 6-10 м, навіть при проведенні перших прохідних рубок можна отримати лише дрова, хворост і хмиз, а в насадженнях І-ІІ бонітетів із середньою висотою 13-20 м в цьому ж віці значна частка припадає на дрібну ділову деревину.Запропоновано заходи щодо збереження і відтворення соснових лісів Ізюмського бору. Соснові ліси в Ізюмському бору ростуть переважно в типах лісорослинних умов В2 і А2, мають середній вік 56 років, бонітет - І, 8, середню повноту - 0,7. Темпи зменшення площ природних лісів Ізюмського бору за період 1991 - 2000 рр. зросли в 3 рази порівняно з попереднім 40-річним періодом. Застосування відповідних лісогосподарських заходів у процесі створення й вирощування культур сосни та проведення в них рубок догляду сприяли тому, що в Ізюмському бору за останні 30 років постійно зростали запаси модальних деревостанів сосни VII-X класів віку. Наявність площ природних лісостанів сосни, з яких значна частка припадає на сосняки з підростом (41 %), свідчить про можливість відтворення соснових лісів природним шляхом.

Основний зміст роботи