Соната в творчості М.К. Метнера як віддзеркалення ідейно-художньої концепції композитора - Автореферат

харківський державний університет мистецтв ім. і.п. котляревського Метнера як віддзеркалення ідейно-художньої концепції композитораЇх систематизація розкриває цілісність концепції Метнера, його філософію музики, яка стає ключем до розуміння творчої позиції музиканта, аргументує його прихильність до сонати, що виступає концентратом художньо-філософських ідей. зіставити погляди Метнера з сучасними йому композиторськими теоріями та окреслити особливості інтелектуального середовища, в якому формувалася творча позиція митця; осмислити ті впливи на світогляд музиканта, які дозволяють йому органічно поєднувати в своїй творчості тісну спадкоємність із спадщиною минулого і пильний інтерес до художніх новацій сучасності; соната метнер концепція композитор Методом дослідження обрано комплексний підхід, що обумовлює звернення до наукових положень, висунутих в області історії і теорії музики в роботах, присвячених питанням аналізу принципів музичного формоутворення і драматургічного розвитку (дослідження Б.Асафьєва, В.Бобровського, С.Гончаренко, Н.Горюхіної, Е.Дєнісова, Л.Кальман, А.Клімовицького, Т.Кюрегян, Т.Лейе, Л.Мазеля, Р.Мізітової, М.Міхайлова, Ю.Москалець, С.Румянцева, С.Скребкова, О.Соколова, В.Холопової, В.Цуккермана та ін.), музичного мислення (роботи В.Бобровського, Г.Григорьєвої, М.Друскіна, Л.Дис, Д.Житомирського, В.Каратигіна, В.Лензон, І.Ляшенко, В.Медушевського, А.Мізітової, Ю.Паїсова, Ю.Холопова та ін.), ритмічної, просторової та часової організації музичного твору (дослідження Н.Грібанової, В.Забірченко, Б.Мейлаха, С.Панкевича, В.Холопової та ін.), музичної інтонації (роботи Б.Асафьєва, Н.Пєрєвєрзєва), музики ХХ століття (праці Б.Асафьєва, П.Гаккеля, О.Демченка, Ц.Когоутека, Р.Куницької, С.Курбатської, Т.Лєвої, Л.Михайленко, С.Павлишин, О.Сафонової, М.Тараканова, Г.Хаймовського, Ю.Холопова, В.Холопової, Т.Цареградської, Л.Ентеліса та ін.), музичного мистецтва бароко і необароко (роботи Р.Берченка, О.Захарової, М.Лобанової, Л.Мельник). “Соната як центр тяжіння метнерівської творчості” встановлюються причини стійкого інтересу композитора до сонати: недостатня розробленість даного жанру в російській музиці; його усвідомлення на межі XIX-XX століть як вершини розвитку традиційної тональної системи; перевага сонатності як природної схильності мислення музиканта, про що свідчить епістолярний архів; привабливість сонати як “чистого”, найбільш концептуального жанру інструментальної музики, максимально зручного для втілення авторських художньо-естетичних ідей. З цих позицій “тема Клари Вік” постає носієм філософського почину, уподібнюючись образу Софії в концепції В.Соловйова; вона стає лейттемою метнерівської творчості: вплітається в тему ГП І частини Сонати ор.25 №2; вгадується в III і IV частинах Сонати-балади, ор.27; виникає в СП “Трагічної” сонати, ор.39; насичує драматургічний розвиток в III частині “Романтичної” сонати, ор.53 №1; просвічує в ЗП “Грозової” сонати, ор.53 №2 і темі ГП ІІ частини Сонати-ідилії, ор.56; визначає вигляд першої теми ПП в Сонаті-спомині, ор.38 №1.