Соматотипологічні та серологічні маркери хронічного пієлонефриту у дітей старшого шкільного віку - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ СОМАТОТИПОЛОГІЧНІ ТА СЕРОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ ХРОНІЧНОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Каблукова Олена Касянівна, Вінницький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Одинець Юрій Васильович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри факультетської педіатрії; доктор медичних наук, професор Багдасарова Інгретта Вартанівна, Інститут нефрології АМН України м. Захист дисертації відбудеться “_17___” “___05________” 2006 р. о _12____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м.Основним бактеріальним агентом при пієлонефриті являється кишкова паличка, насамперед у дівчаток при обструктивному процесі, із збільшенням строку захворювання збільшується питома вага протею, грампозитивних коків, грибів, мікробних асоціацій [Багдасарова І.В., 1995; Чеботарьова В.Д., 1998]. По даним багатьох авторів частота поширення хронічного пієлонефриту у дітей з віком підвищується [Дмітрієва Л.І. і співавт., 1990; Гнатейко О.З. і співавт., 1991; Shaefer F. at al., 1990; Rushton M.G., 1997]. Враховуючи важливість отримання матеріалів про схильність до хронічного пієлонефриту в залежності від фенотипологічних ознак та серологічних маркерів, які дають можливість своєчасно виявляти осіб із схильністю до хронічного пієлонефриту і проводити цілеспрямовані профілактичні заходи, та недостатню вивченість питання про звязок особливостей конституції з виникненням і розвитком хронічного пієлонефриту, ми визначили тему дисертації, її мету та завдання. Провести порівняльний аналіз соматотипологічних показників у дітей, хворих первинним і вторинним пієлонефритом, визначити характер взаємозвязку з клінічною формою хронічного пієлонефриту у дітей. Проведені дослідження дозволили оцінити соматотип і асоціації еритроцитарних антигенів у дітей з хронічним пієлонефритом, що дало можливість обґрунтувати критерії і провести математичне моделювання прогнозу хронічного пієлонефриту у дітей.За результатами комплексного обстеження у 53 дітей (29,12%) був діагностований первинний пієлонефрит, у 129 хворих (70,87%) - вторинний, з них необструктивний - у 55 хворих (42,63%), обструктивний - у 74 хворих (57,36%). Середній вік до моменту виявлення захворювання при первинному пієлонефриті складав 5,4 роки, при обструктивному пієлонефриті - 3,6 років, при необструктивному - 9,6 років. У дітей, які хворіли на вторинний необструктивний пієлонефрит на фоні дисметаболічної нефропатії, в родоводі сечокамяна хвороба зустрічалась в 2,5 рази частіше у порівнянні з дітьми з інших груп. Виявили достовірне збільшення кількості мезоморфів у хлопчиків, хворих на вторинний обструктивний (52,94%) і необструктивний (61,54%) пієлонефрит та зменшення у хлопчиків, хворих на первинний пієлонефрит (25%) в порівнянні із здоровими хлопчиками (38,46%) (Р<0,05). Ектомезоморфи (мезоектоморфи) спостерігались у всіх групах в достатньо високих відсотках, частіше в групі хворих дівчаток на вторинний необструктивний пієлонефрит (33,33%), в порівнянні із здоровими (23,08%) і з хворими на первинний (26,53%) і вторинний обструктивний (29,82%) пієлонефрит (Р<0,01).На основі визначення ролі еритроцитарних антигенів у виникненні і характеру перебігу хронічного пієлонефриту у дітей вирішено актуальне наукове завдання, що полягало у розробці нових критеріїв прогнозування виникнення хронічного пієлонефриту і форм його перебігу, формування „групи ризику” розвитку хронічного пієлонефриту у дітей. Соматотипологічні характеристики дітей хворих на хронічний пієлонефрит мають відмінності від здорових дітей, а також в кожній із груп залежно від форм перебігу хронічного пієлонефриту. При хронічному вторинному необструктивному пієлонефриті у хлопчиків, в порівнянні із здоровими, достовірно частіше зустрічався мезоморфний соматотип, у дівчаток - ектомезоморфний, що дозволяє ідентифікувати порушення обміну речовин у дітей з даною патологією. При хронічному обструктивному пієлонефриті у хлопчиків, в порівнянні із здоровими, достовірно частіше виявляли ектоморфний соматотип, у дівчаток - мезоморфний та ектоморфний, що свідчить про тривалий вплив хронічної інтоксикації. На основі визначення антигенів крові систем АВ0, резусфактору, Р, MN і гаптоглобіну встановлено, що пієлонефрит представляє собою захворювання з вираженою спадковою схильністю, і варіанти антигенів АВ0, Р, M, N і гаптоглобіну служать асоційованими маркерами несприятливого хронічного перебігу пієлонефриту, що дає змогу використовувати їх для диференційованої діагностики цих захворювань.

Основний зміст роботи