Соматичний тип конституції, як критерій індивідуалізації фізкультурно-оздоровчих занять - Статья

Соматичний тип конституції, як критерій індивідуалізації фізкультурно-оздоровчих занятьВ даній статті проведений аналіз літературних джерел, який дозволив визначити коло вихідних положень нашого дослідження. Загальними основами індивідуалізації процесу фізичного виховання виступають біологічні та педагогічні закономірності. Вирішення проблеми у педагогіці здійснюється за рахунок індивідуального підходу у навчанні та вихованні, який передбачає організацію педагогічного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учня, умов його виховання, життя та деяких інших характеристик.На сучасному етапі розвитку теорії і практики фізичного виховання гуманізації та демократизації цього процесу, особливо гостро постає проблема виявлення індивідуальних рухових можливостей дітей, їх схильностей до різних видів рухової діяльності. Вчитель фізичної культури зобовязаний - своєчасно визначити індивідуальні можливості дітей та забезпечити цілеспрямований вплив на їх розвиток, щоби учні могли реалізувати свої рухові задатки і обдарованість. Мета дослідження виявити на скільки є важливими морфологічні можливості обумовлені антропометричними показниками (довжина, маса тіла, тотальні розміри тулуба, ЕГК, ОГК і т. д.); типом тілобудови «соматотип» (пікнічний ендоморфний, атлетичний мезоморфний і астенічний ектоморфний) і своєчасно визначити індивідуальні можливості дітей та забезпечити цілеспрямований вплив на їх розвиток, щоби учні могли реалізувати свої рухові задатки і обдарованість Після вивчення особливостей ЕКГ у спокої та її динаміки під час фізичних навантажень серед представників різних типів конституції виявлено , що для здорових представників мязового типу найбільш типовим є нормальне положення електричної вісі серця, нормальний синусоїдний ритм або помірна брадикардія, для торакального типу - вертикальне положення електричної вісі, правильний синусоїдний ритм, дигестивного типу - горизонтальне положення електричної вісі, синусоїдна брадикардія, зміна ЕКГ, які є характерними ознаками ваготонії; майже у половини дигестивних школярів спостерігається гіпертрофія лівого шлуночка, яка не є результатом спортивної діяльності. Так, загальна динаміка темпів статевого дозрівання характеризується відносно ранніми проявами вторинних статевих ознак серед хлопчиків мязового соматотипу, дещо пізнішими (у середньому на 6 місяців) - в хлопчиків дигестивного типу; серед торакального і астеноїдного типів швидкість морфологічного дозрівання в найбільшій мірі розтягнута у часі, в середньому на 1-1,5 роки більше, ніж в однолітків мязового типу [2].З позиції біологічних наук, індивідуальні відмінності проявляються у функціонуванні різних систем організму, процесах адаптації до змін середовища, в будові опорно-рухового апарату, органів і систем організму, особливостях перебігу обмінних процесів. Така спільність характеризується сталим нейро-фізичним статусом людини, який, в свою чергу і обумовлює межі реалізації зазначених особливостей.