Соматичний ембріогенез та органогенез як основа біотехнології отримання і збереження багаторічних садових культур - Автореферат

Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукРобота виконана у відділі біотехнології і біохімії рослин Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру УААН Науковий консультант: доктор технічних наук, професор, академік УААН Єжов Валерій Микитович, Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр УААН, завідувач відділу біотехнології і біохімії рослин. Захист відбудеться “2” листопада 2007 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.369.01 при Нікітському ботанічному саді - Національному науковому центрі за адресою: 98648, Україна, АР Крим, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру за адресою: 98648, Україна, АР Крим, м.Разом з цим, складнощі, що виникають при традиційному розмноженні, у процесі селекції і збереження багаторічних садових культур, спонукають науковців звертатися до сучасних методів біотехнології рослин. У дисертаційній роботі узагальнено результати науково-дослідної роботи, виконаної у відповідності до науково-тематичних планів відділу біотехнології і вірусології рослин у рамках науково-технічних програм УААН за темами “Інтродукувати і вивчити генофонд декоративних, плодових і технічних рослин, удосконалити методи селекції і біотехнології та на їх основі створити нові сорти інтенсивного типу” (№ ДР 0192U034076), “Поповнення і вивчення генофонду плодових, субтропічних, горіхоплідних, декоративних, ефіроолійних, лікарських, пряноароматичних і красильних рослин; створення їх продуктивних і стійких сортів з використанням сучасних методів фізіології, біохімії й біотехнології” (№ ДР 0197U004324), “Розробити теоретичні і практичні принципи збереження і збільшення біологічного різноманіття декоративних, плодових і нових технічних рослин шляхом інтродукції, акліматизації, біотехнології та спрямованої селекції” (№ ДР 0101U007189), згідно з тематичним планом державної науково-технічної програми 03.04-МВ/322-97 “Теоретичні основи селекції та насінництва сільськогосподарських культур” за завданням “Розробити методи інтенсифікації формоутворюючих процесів субтропічних, горіхоплідних і кісточкових плодових культур через отримання сома-і каліклонів”, планом науково-технічної програми УААН “Біотехнологія культурних рослин 2001-2005 рр. “Розробка і впровадження ДНК-технологій, культури тканин та органів in vitro для розвитку теорії і практики селекції рослин”, затвердженої постановою Президії УААН (протокол №17 від 21.12.2000 р.), у рамках Державної НТП 02.12 “Перспективні біотехнології” за договором №2/655-97 і проектом 02.12/07734 “Синтезувати поліплоїди лікарських рослин Hyssopus officinalis L. та Nepeta cataria var.citriodora Beck. з використанням антимікротрубочкових сполук в умовах in vitro” з Міністерством України у справах науки та технології (№ ДР 0198U002007), у рамках Державної НТП 3.2. Мета роботи - виявити закономірності процесів соматичного ембріогенезу та органогенезу декоративних, субтропічних, кісточкових плодових і ефіроолійних культур і на їх основі розробити системи розмноження та збереження in vitro досліджуваних видів і сортів. Установити закономірності регенерації рослин субтропічних плодових культур (зизифус, ківі, фейхоа, хурма) в умовах in vitro. Провести порівняльний аналіз особливостей морфогенезу in vitro культур, які вивчалися і виявити закономірності та шляхи регенерації рослин.Для розроблення реципієнтних систем in vitro як вихідний рослинний матеріал використано вегетативні бруньки, листя, мікропагони і зародки хурми (Diospyros kaki Thunb.), фейхоа (Feijoa sellowiana Berg.), зизифуса (Ziziphus jujuba Mill.), ківі (Actinidia deliciosa (Chev.) Liang, Ferguson), мяти котячої (Nepeta cataria L.) та гісопу (Hyssopus officinalis L.). У дослідженнях з депонування рослин і створення повільно зростаючих колекцій в умовах in vitro використовувалися такі культури, як троянда (Rosa L.), ломиніс (Clematis), цимбідіум (Cymbidium hybridum, C. minima), досинія (Dossinia sp.), юка (Yucca aloifolia L., Y. torrey Shafer.), ківі (A. deliciosa), фейхоа (F. sellowiana), абрикос (Prunus armeniaca L.), алича (Prunus cerasifera Ehrh.), слива (Prunus domestica L.). Як антисептики було використано комерційний препарат Domestos (Unilever Madyarorszбg Kft., Угорщина), що містить 5% розчин гіпохлориту Na, 70% етиловий спирт (Медасепт, Україна), 0,08% розчин AGNO3 (Merck, Німеччина), 1% розчин Thimerosal (Merck, Німеччина), які звільняли експланти, що вводяться, від бактеріальної та грибної інфекції. Для розроблення біотехнологічної системи розмноження рослин ломиноса вперше вивчено особливості регенерації рослин через соматичний ембріогенез і органогенез in vitro і виявлено основні фактори, що впливають на морфогенетичний потенціал органів і тканин досліджуваних сортів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ