Техніка будівництва давньоруських споруд X-XI століть. Історія Софійського собору та основні принципи його побудови. Внутрішня архітектура. Художня цінність ансамблю монументального живопису. Вивчення особливої цінності фресок, мозаїки та графіті.
Аннотация к работе
Монументальний живопис 4.1 Мозаїки 4.2 Фрески 4.3 Графіті Висновок Список використаної літератури Вступ Стародавня Русь вписала в історію світового мистецтва і архітектури блискучі сторінки. За часів Володимира Святославича і Ярослава Мудрого наприкінці X - у першій половиш XI ст. були збудовані великі ансамблі палаців і храмів у Києві, Новгороді, Чернігові. Народжена добою християнства Київської Русі, ось уже майже тисячу років стоїть Софія Київська в серці української землі, втілюючи в собі безсмертя народного духу. Під її склепіннями лунав голос великих ієрархів - митрополита Іларіона і Петра Могили, що розбудували національну церкву і державність. Свята Софія була предметом гордості і особливого піклування Івана Мазепи. До нинішніх часів собор зберігає древню архітектуру і найповніший у світі комплекс мозаїк і фресок 11 ст. Історія Софійського собору За 1037 рік київський літопис містив такий запис: Заклав Ярослав місто велике Київ, у цього же міста є Золоті ворота, заклав також і церкву святої Софії, митрополію і по цьому - церкву на Золотих воротах святої Богородиці благовіщення, по цьому - святого Георгія монастир і святої Ірини. У 988 році за князя Володимира Великого на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальних відносин, зміцнення єдності держави, піднесення культури, розширення політичних і культурних звязків Київської Русі з Візантією та іншими. Певно, що його будівництво велося в 20-30-і роки XI століття. Тут відбувалися церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін собору збиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека. В архітектурі цих будівель і в зовнішньому вигляді Софійського собору після поновлень знаходимо характерні риси української барочної архітектури XVII-XVIII століть.Імена будівничих Київської Софії невідомі.