Техніка будівництва давньоруських споруд X-XI століть. Історія Софійського собору та основні принципи його побудови. Внутрішня архітектура. Художня цінність ансамблю монументального живопису. Вивчення особливої цінності фресок, мозаїки та графіті.
Монументальний живопис 4.1 Мозаїки 4.2 Фрески 4.3 Графіті Висновок Список використаної літератури Вступ Стародавня Русь вписала в історію світового мистецтва і архітектури блискучі сторінки. За часів Володимира Святославича і Ярослава Мудрого наприкінці X - у першій половиш XI ст. були збудовані великі ансамблі палаців і храмів у Києві, Новгороді, Чернігові. Народжена добою християнства Київської Русі, ось уже майже тисячу років стоїть Софія Київська в серці української землі, втілюючи в собі безсмертя народного духу. Під її склепіннями лунав голос великих ієрархів - митрополита Іларіона і Петра Могили, що розбудували національну церкву і державність. Свята Софія була предметом гордості і особливого піклування Івана Мазепи. До нинішніх часів собор зберігає древню архітектуру і найповніший у світі комплекс мозаїк і фресок 11 ст. Історія Софійського собору За 1037 рік київський літопис містив такий запис: Заклав Ярослав місто велике Київ, у цього же міста є Золоті ворота, заклав також і церкву святої Софії, митрополію і по цьому - церкву на Золотих воротах святої Богородиці благовіщення, по цьому - святого Георгія монастир і святої Ірини. У 988 році за князя Володимира Великого на Русі було запроваджено християнство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальних відносин, зміцнення єдності держави, піднесення культури, розширення політичних і культурних звязків Київської Русі з Візантією та іншими. Певно, що його будівництво велося в 20-30-і роки XI століття. Тут відбувалися церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін собору збиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створена Ярославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека. В архітектурі цих будівель і в зовнішньому вигляді Софійського собору після поновлень знаходимо характерні риси української барочної архітектури XVII-XVIII століть.Імена будівничих Київської Софії невідомі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
