Характер туберкульозного процесу та бактеріовиділення залежно від ступеня імунодефіциту. Визначення медикаментозної резистентності до антибактеріальних препаратів. Діагностика хворих на СНІД і туберкульоз (тест Манту). Вибір видів ефективного лікування.
Національний Інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукСНІД-асоційований туберкульоз з вираженим імунодефіцитом. Дисертацію присвячено актуальній задачі фтизіатрії - підвищенню ефективності діагностики та лікування, покращання якості життя хворих на СНІД-асоційований туберкульоз з вираженим імунодефіцитом. Вивчено особливості виявлення, перебігу та ефективності лікування 464 хворих з новими випадками поєднаного захворюванням залежно від ступеню імунодефіциту, виявлених в м. Удосконалена антимікобактеріальна та патогенетична терапія за рахунок включення в стандартний 5-компонентний режими хіміотерапії за 1 клінічною категорією більш активного похідного рифампіцину - рифацини, та гатіфлоксацину замість піразинаміду в осіб з хронічними вірусними гепатитами В та/або С з порушенням функції печінки та призначення комплексного гепатотропного препарату на основі фосфотиділхоліну, що дозволило на 16,7-26,6 % підвищити ефективність антимікобактеріальної терапії та на 33,3 % покращати її переносимість і суттєво покращати якість життя цих пацієнтів.Вивчення якості життя у хворих на різні захворювання набуло широкої популярності в медицині, її показники використовуються у клінічних дослідженнях нових лікувальних методів та препаратів для оцінки їх ефективності. Якість життя у хворих на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ не вивчалась. За даними літератури нові імуноферментні та імунохроматографічні тести перевищують туберкулінодіагностику за чутливістю та специфічністю щодо діагностики ТБ, але їх ефективність у хворих на СНІД не вивчалась (CDC, 2003). Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи “Вивчити стан проблеми та обсяги проведення основних протитуберкульозних заходів в Україні і розробити шляхи їх організації в сучасних умовах”, № держреєстрації 0102U000842, яка виконувалась на кафедрі інфекційних захворювань, фтизіатрії і пульмонології Медичного інституту Української асоціації народної медицини. Визначити чутливість та специфічність імунохроматографічного тесту “Гексагон тест” щодо діагностики туберкульозу та латентної туберкульозної інфекції у хворих на СНІД та порівняти його з туберкуліновим тестом Манту.Шляхи виявлення, структура нових випадків ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ за клінічною формою, характером туберкульозного процесу та бактеріовиділенням залежно від ступеню імунодефіциту, ефективність стандартних схем лікування нових випадків захворювання вивчали у 464 хворих на поєднану патологію, які лікувались в Київській міській туберкульозній лікарні № 1 протягом 1999-2007 років, що становить 92,9 % від всіх хворих на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ, виявлених в м. Клінічні прояви хвороби та інтоксикаційний синдром, поширений туберкульозний процес були у 100 % пацієнтів основної та контрольної груп, деструкції середніх та дрібних розмірів визначали в 42 (70,0 %) хворих як основної, так і контрольної груп. Усі обстежені були поділені на 8 груп залежно від туберкулінової чутливості, ступеня імунодефіциту або наявності захворювання на ТБ: (1) ВІЛ-інфіковані хворі на ТБ із бактеріовиділенням без вираженого імунодефіциту (40 осіб); (2) хворі на СНІД та ТБ із бактеріовиділенням з вираженим імунодефіцитом (40 осіб); (3) ВІЛ-інфіковані без ТБ без вираженого імунодефіциту з позитивними туберкуліновими реакціями (20 осіб); (4) ВІЛ-інфіковані без ТБ без вираженого імунодефіциту з негативними туберкуліновими реакціями (20 осіб); (5) хворі на СНІД без ТБ з вираженим імунодефіцитом з позитивними туберкуліновими реакціями (20 осіб); (6) хворі на СНІД без ТБ з вираженим імунодефіцитом з негативними туберкуліновими реакціями (20 осіб); (7) здорові особи з позитивними туберкуліновими реакціями (40 осіб); (8) здорові особи з негативними туберкуліновими реакціями (40 осіб). Проте, серед пацієнтів з вираженим імунодефіцитом в 1,3 раза частіше визначали однобічний процес, ніж серед хворих з помірним імунодефіцитом - відповідно 59,3 % проти 46,6 %, p <0,05, в 1,6 раза рідше - деструкцію легеневої тканини, відповідно 48,1 % проти 78,8 %, p <0,05, в 1,6 раза рідше - бактеріовиділення, відповідно 49,8 % проти 81,5 %, p <0,05. При ретроспективному когортному аналізі ефективності лікування 464 хворих на вперше діагностовану ко-інфекцію ТБ/ВІЛ на кінець основного курсу ХТ не досягли високих результатів - ефективне лікування було в 246 (53,0 %) хворих, що набагато нижче критерію, встановленого ВООЗ (85 %), 112 (24,1 %) хворих перервали лікування і виписані із стаціонару через порушення режиму або за власним бажанням, у 74 (16,0 %) було прогресування туберкульозного процесу, 29 (6,3 %) хворих померли від ТБ, 3 (0,6 %) - були переведені.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
