Проблема смислу як одна з провідних тем сучасної філософії та методології наукового пізнання. Характеристика логіко-філософської думки ХІХ-ХХ століть. Способи визначення взаємозв"язку понятійно-категоріальних утворень "смисл", "значення" та "вираз".
При низкой оригинальности работы "Смисл та вираз як проблема фiлософiї, логiки та методологiї науки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Смисл та вираз як проблема філософії, логіки та методології науки сучасний філософія смислПодібною спробою можна вважати феноменологію Е.Гуссерля, яка намагалась здійснити філософсько-теоретичне опрацювання цих проблем, наслідком чого стало втілення феноменологічного методу дослідження в такі галузі як логіка, лінгвістика, соціологія, психологія, психіатрія. Предметом дослідження є „смисл», „значення» та „вираз» як понятійно-категоріальні утворення логіки та методології наукового пізнання, що приймають участь в процесах формування логічної структури та предметного змісту наукового пізнання, його обґрунтування і способах його трансляції. Наукова новизна одержаних результатів полягає, перш за все, в оригінальній авторській реконструкції процесу еволюції логіко-філософської думки ХХ ст. крізь призму виникнення та становлення проблеми смислу (значення), його виразу та онтологічного статусу. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані при дослідженні широкого кола питань філософського та логіко-методологічного аналізу проблеми смислу та мовних виразів: звязок категорій смислу та виразу, їх корелятивність, онтологічний статус смислових утворень, можливість їх обєктивного існування. РОЗДІЛ 1 „Становлення проблеми смислу, значення та виразу в логіко-філософській думці на рубежі ХІХ-ХХ століть» розкриває ситуацію виникнення та становлення проблеми смислу та значення на тлі розвязання актуальних питань логіко-філософської думки межі ХІХ-ХХ століть, ілюструє виокремлення таких аспектів проблеми смислу як його природа та спосіб існування.Вказано і обґрунтовано, що вирішення проблеми смислу, значення та виразу в логіко-філософській думці на межі ХІХ-ХХ століть безпосередньо повязане з вирішенням проблеми обґрунтування логіки. В свою чергу можливість обґрунтування логіки як точної науки залежить від вирішення питання про онтологічний статус ідеальних утворень (логічних та теоретичних істин). Генетичний метод саме через демонстрацію способу виникнення обєктивно-ідеальних утворень дозволяє уточнити їх онтологічний статус. В свою чергу це питання може бути розвязане через уточнення онтологічного статусу смислу, оскільки саме з ним ми стикаємось під час пізнання, а смисл безперечно є ідеально-обєктивим утворенням: а) ідеальним, оскільки він не може бути пізнаним за допомогою чуттєвих органів; б) обєктивним, оскільки той самий смисл може бути наявним та зрозумілим для багатьох субєктів. Мова ж (вираз) - соціальне утворення, яке не може існувати без участі субєкту; 2) обґрунтована необхідність безпосередньої активної участі субєкту для „виникнення» смислу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
