Дослідження поховальних церемоній у середовищі представників козацького стану Гетьманщини в ХVІІІ ст. Аналіз моментів незбігу між церковними канонами та повсякденними практиками у ставленні до "доброї" та "злої" смерті, дозвіл на християнське поховання.
При низкой оригинальности работы "Смерть у церковних приписах та повсякденному житті Гетьманщини ХVІІІ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Смерть у церковних приписах та повсякденному житті Гетьманщини XVIII ст.У Київській митрополії зміни були започатковані Петром Могилою , зокрема, вимоги до поведінки православного вірянина перед смертю детально розроблені в його Требнику. Обставини «злої» смерті живили підозри щодо невідповідності завершення життя покійного приписам «Требника», тому спробуємо проаналізувати на прикладах поховань тих осіб, яких смерть застала зненацька за різних обставин, реакції парафіяльних священиків та їх пастви на «злу» смерть. З-поміж іншого, на ієреїв покладалися функції стежити за дотриманням парафіянами обовязку щорічної сповіді, запровадження якої мало б спростити питання про поховання по-християнськи тих осіб, що з певних причин були позбавлені можливості висповідатися перед смертю . Парафіяльні священики Переяславсько-Бориспільської єпархії в окремих випадках раптових смертей своїх мирян без сповіді зазвичай зверталися до консисторії за дозволом на поховання їх по-християнськи, попри відсутність відповідного нормативного акту, який би забороняв такий погреб. Мною проаналізовані клопотання за період від 1746 р. по 1783 р. За 38 років зафіксовано 15 випадків звертання до консисторії парафіяльних священиків і мирян з приводу наглої смерті парафіян/близьких осіб (не включаю до цього числа випадків смерті від чуми): пять убивств, два самогубства, три нещасні випадки, одна смерть у дорозі за незясованих обставин.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
