Служба в правоохоронних органах України в умовах реформ: функціональний аспект - Статья

Стаття з теми: Служба в правоохоронних органах України в умовах реформ: функціональний аспектЗалежно від способу здійснення правоохоронної діяльності, який переважає, виокремлюються функції правоохоронних органів: правозабезпечувальна, контрольно-наглядова, оперативно-розшукова і функція досудової підготовки справ про правопорушення. Події, які відбуваються протягом останніх років в Україні, істотно вплинули на стан безпеки держави, особистості і громадянина й вимагають розробки й реалізації принципово нових підходів до інтерпретації функціонального навантаження правоохоронної служби держави в умовах суспільних реформ в Україні. Функції правоохоронної служби є похідними від функцій органу, служби або установи, що здійснює забезпечення завдань у сфері правоохоронної діяльності держави. З метою забезпечення верховенства закону, єдності і зміцнення законності, захисту прав і свобод людини і громадянина, а також інтересів суспільства і держави, які охороняються законом, прокуратура здійснює: нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян [5]. Чинний Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначає, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами: Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції; Державного бюро розслідувань - внутрішньої безпеки, забезпечення особистої безпеки; Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів; Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки; Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними; управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та обєктів, щодо яких здійснюється державна охорона; органів доходів і зборів - оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою; органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України; розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки; Національного антикорупційного бюро України - детективів, оперативно-технічними, внутрішнього контролю.Узагальнюючи сказане, можна зробити такі висновки: В основу формування системи правоохоронної служби повинен бути покладений функціональний, а не цільовий і не структурний аспект; він є критерієм оптимальності, доцільності й економічності у визначенні посад публічних службовців.