Слухополіпшуючі операції у ближньому періоді після санації екстра- та інтракраніальних ускладнень у хворих на хронічний гнійний середній отит - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ОТОЛАРИНГОЛОГІЇ ім. проф.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук П.Л.Шупика МОЗ України Науковий консультант: Член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України ЗАБОЛОТНИЙ Дмитро Ілліч Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ГУСАКОВ Олександр Дмитрович, завідувач кафедри оториноларингології Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України доктор медичних наук, лауреат державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України, професор ТИШКО Федір Олексійович, професор кафедри оториноларингології Національного медичного університету ім. Богомольця МОЗ України доктор медичних наук, професор КРУК Мирослав Богданович, завідувач кафедри оториноларингології Львівського національного медичного університету ім.Актуальність проблеми лікування хворих на хронічний гнійний середній отит (ХГСО) полягає не лише в соціальних аспектах, повязаних з приглухуватістю та глухотою, до яких призводить дане захворювання, а значною мірою і в загрозі для життя пацієнта. Зважаючи на рівень захворюваності на хронічний гнійний середній отит в Україні, який становить в середньому 44,08 на 100 тис. населення (В.Ф. Останнім часом більшість отохірургів при ускладненнях ХГСО за наявності достатнього функціонального резерву завитки і при відповідних морфологічних умовах у середньому вусі дотримуються етапності при хірургічному втручанні і слухополіпшуючу операцію виконують не раніше, ніж через 6-12 місяців після санації патологічного осередка у вусі (Ю.А.Сушко, 1978; К.Б. Враховуючи наявність на сьогоднішній день високоінформативних променевих методик обстеження хворих (компютерної та магнітно-резонансної томографії), які з успіхом використовуються в ранній діагностиці внутрішньочерепних ускладнень, а також досягнень у вивченні патогенезу ХГСО та розробці нових антибактеріальних препаратів, здатних ефективно впливати практично на весь спектр відомої мікрофлори, та ліків, що поліпшують імунний захист і прискорюють процеси регенерації безпосередньо в рані, підхід до хірургічної санації отогенних ускладнень і строки здійснення слухополіпшуючої операції у даної категорії пацієнтів можуть бути переглянуті з метою їх скорочення та виконання функціонально-реконструктивного втручання на середньому вусі у ближньому періоді після санації отогенних екстра-та інтракраніальних ускладнень. Розробити методики ощадливих сануючих хірургічних втручань при екстра-та інтракраніальних ускладненнях хронічного гнійного середнього отиту з метою створення умов для виконання після їх санації функціонально-реконструктивної операції на середньому вусі у відстроченому порядку.З 275 хворих на ХГСО, які перебували під нашим наглядом, у 154 були виявлені отогенні ускладнення екстра-та інтракраніального характеру, у решти 121 хворого ускладнень не було. У 121 хворого, у котрих ускладнень не спостерігалось, та ще у 27 осіб з групи з отогенними внутрішньочерепними ускладненнями досліджували вплив ХГСО та його ускладнень на стан протеазно-антипротеазної, оксидантно-антиоксидантної та аденілової систем гомеостазу. Для порівняння результатів слухополіпшуючих втручань, здійснених у ближньому періоді після усунення екстра-та інтракраніальних ускладнень хронічного гнійного середнього отиту, були проаналізовані результати хірургічних втручань також у хворих на ХГСО, що поступили в клініку із загостренням запального процесу в середньому вусі без отогенних ускладнень. Для досягнення поставленої мети, зокрема скорочення часу між сануючим втручанням та слухополіпшуючою операцією у хворих на хронічний гнійний середній отит, ускладнений екстра-та інтракраніальною патологією, нами проведені дослідження окремих ланок патогенезу цього захворювання та його ускладнень з тим, щоб виявити резерви підвищення ефективності лікування даної патології і створити прийнятні умови для виконання функціонально-реконструктивного втручання у відстроченому порядку. Нами було обстежено 148 пацієнтів з хронічним гнійним середнім отитом, серед них чоловіків було 71 (48,3%), жінок - 77 (51,7%).Розроблено і обґрунтовано клінічними, експериментальними, морфологічними та біохімічними дослідженнями новий підхід до лікування хворих на хронічний гнійний середній отит, ускладнений екстра-та інтракраніальною патологією, з виконанням слухополіпшуючого втручання у ближньому періоді після санації цих ускладнень. Запропоновано методику моделювання хронічного гнійного середнього отиту у пацюків з періодичним реінфікуванням середнього вуха, яка забезпечує розвиток отогенних екстра-та інтракраніальних ускладнень. Експериментальними та клінічними дослідженнями встановлено, що в патогенезі хронічного гнійного середнього отиту та його ускладнень важливу роль відіграють порушення в системах протеолізу та перекисного окислення ліпідів, які є основними факторами вторинної альтерації тканин.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ