Словотворення і трансференція в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса ШевченкаРобота виконана на кафедрі німецької філології Ужгородського національного університету. Науковий керівник: МЕЛІКА Георгій Іванович, кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької філології Офіційні опоненти: САХАРЧУК Людмила Іллівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Захист відбудеться “18 ”жовтня 2002р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертаційна здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою : 01033, Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.Лексичний склад середньобаварської австрійської говірки Тересвянської долини Закарпатської області (далі СБА говірки), яка утворює в українському етнічному оточенні німецькомовний острів, що охоплює села Усть-Чорна, Німецька Мокра і Руська Мокра, перебуває у постійному розвитку, відображаючи зміни в суспільному житті й діяльності її носіїв. Першочергову роль у процесі цього розвитку відіграють словотворення і лексична трансференція, які є предметом нашого дослідження. Аналіз словотворення та лексичної трансференції ґрунтується на принципі їх системності, що виявляється як у словотворчих засобах, способах і типах словотворення та трансференції, відношенні твірних основ та утворень, визначенні морфологічної будови трансферів, так і в словотвірній та лексико-семантичній структурі говірки в цілому. Предметом дослідження виступає лексичний склад СБА говірки та основні шляхи його розширення - словотворення і лексична трансференція. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше робиться аналіз сучасного стану лексичного складу СБА говірки, шляхів його розвитку в умовах 225-річної ізоляції від вихідного середньобаварського австрійського діалекту, незначного й короткочасного впливу німецької літературної мови та широких мовних контактів з українським діалектом, угорською, російською й українською мовами.Перший розділ дисертації “Теоретичні засади дослідження словотворення і трансференції в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття” присвячено опису історії наукових досліджень німецьких говірок Закарпаття, висвітленню суті процесу словотворення і лексичної трансференції, характеристиці лексичного складу СБА говірки та методиці його дослідження. Особливості розвитку словника СБА говірки в умовах “мовного острівка” можна пояснити, лише беручи до уваги історію виникнення, розвиток, сучасне географічне розташування поселень австрійських лісорубів у Тересвянській долині Закарпатської області, їхні звязки з місцевим українським населенням, ряд інших позамовних факторів, а також склад словника говірки як мовний фактор. Аналіз словника СБА говірки, який є результатом тривалого розвитку говірки в умовах іншомовного оточення та значної відірваності від вихідного мовного ареалу і зумовлений розвитком самого суспільства, засвідчує різноманітність лексики і водночас його відносну примітивність. Аналіз засобів словотворення СБА говірки дав можливість виділити три основні способи утворення слів: композицію (складання), суфіксацію та префіксацію, а аналіз форми й значення запозичень, часто у поєднанні з їхнім перекладом на відповідну мову-джерело, - типи трансферів і три способи їхнього перенесення в лексичну систему досліджуваної говірки: словоімпорт, часткову і повну субституцію. Другий розділ дисертації “Композиція як спосіб творення слів у середньобаварській говірці Закарпаття” присвячено композиції як найпродуктивнішому способу творення слів у СБА говірці.Основні результати дослідження процесу словотворення та трансференції в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття у світлі поставлених питань і проблем звелись до наступних: Для розширення лексичного складу СБА говірки в її розпорядженні у різні періоди перебувало сім мовних систем: власна й контактні українська діалектна, угорська, німецька, чеська, російська й українська літературна. Складання, префіксація та суфіксація як його основні способи разом з їхніми засобами становлять єдину систему, яка тісно повязана з системою частин мови. Основне місце у словотворенні СБА говірки належить складанню. Безпосередніми конституентами складних слів можуть виступати вільні (кореневі) морфеми або морфемні конструкції і є здебільшого іменниками, прикметниками, прислівниками та дієсловами, і рідше числівниками або займенниками. Іменникові суфікси, що мають омонімічно співвідносні вільні морфеми в говірці малопродуктивні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ