Словотворчість поетів-неокласиків у контексті поетичного мовлення 20–30-х років ХХ століття - Автореферат

бесплатно 0
4.5 168
Теоретичні засади дослідження авторських лексичних новотворів у поетичному словнику неокласиків. Особливість лексико-граматичної і лексико-семантичної класифікації словникових інновацій. Характеристика продуктивних способів оказіональної номінації.


Аннотация к работе
ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Рівненського державного гуманітарного університету, Міністерство освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Єрмоленко Світлана Яківна, Інститут української мови Національної академії наук України, завідувач відділу стилістики та культури мови; Захист відбудеться „19” лютого 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.02 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (43000, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки (43000, м.Наприкінці минулого - на початку ХХІ ст. мовознавці звернули особливу увагу на всебічне дослідження нових слів - власне мовних неологізмів, основним призначенням яких є поповнення лексикону національної мови, та індивідуально-авторських новотворів, мета яких полягає насамперед у стилістичному й емоційно-експресивному увиразненні художнього (зокрема поетичного) тексту. Попри те, що авторські лексичні новотвори (АЛН) перебувають на периферії словникового складу мови й повною мірою реалізують свій структурно-семантичний потенціал лише в контексті, з яким нерозривно повязані, за сприятливих екстра-й інтралінгвальних умов вони можуть збагатити лексичну систему мови. Значною мірою активізувалися неологічні дослідження словотворчої практики багатьох поетів 20-30-х років, чий доробок протягом тривалого часу був штучно вилучений із літературного процесу, що унеможливлювало повне й обєктивне вивчення художньої мови минулого століття. 6) здійснити порівняльний аналіз новотворів неокласиків та інших поетів 20-30-х років для виявлення основних тенденцій індивідуально-авторського словотворення в поезії зазначеного періоду; Специфіка предмета дослідження визначила вибір основних методів лінгвістичного аналізу: загальнонаукового аналітико-описового методу та його прийомів (лінгвістичного спостереження, зіставлення, узагальнення, класифікації), методу компонентного аналізу - для дослідження семантики АЛН, словотвірного - для характеристики дериваційної структури АЛН, синхронно-зіставного - для порівняльного аналізу семантико-словотвірної структури та особливостей функціонування АЛН у поетичних вокабулярах неокласиків та інших поетів досліджуваного періоду, методу кількісних підрахунків - для виявлення основних тенденцій в еволюції індивідуально-авторської номінації у творчості неокласиків зокрема та в поезії 20-30-х років ХХ ст. загалом.Значний внесок у збагачення поетичного словника зробили й неокласики, у творах яких виявлено близько 800 АЛН. Сплеск дериваційної активності припадає на порівняно сприятливі для творчості роки (1923 - 1927), коли на тлі загального національного піднесення поети активно експериментували не лише в пошуках нових літературних жанрів, але й засобів мовно-естетичного вираження певного змісту. У другому розділі „Лексико-граматична та семантична структура авторських лексичних новотворів неокласиків” висвітлено основні проблеми дослідження лексичної семантики, проаналізовано значеннєві особливості АЛН неокласиків за частиномовною належністю, виокремлено найбільш репрезентативні лексико-семантичні групи (ЛСГ) новотворів, виявлено найчастотніші кореневі морфеми у складі АЛН. Як і поети інших літературних напрямів, неокласики активно створювали АЛН на позначення: 1) явищ природи: весновій (ДХ), блискавка-порив (МР); 2) космічних обєктів: місяць-гостонько (ПФ), сонце-радість (ДХ); 3) тварин: лось-рогач (МР), вовк-драпіжник (МЗ); 4) рослин: береза-жалібниця (МЗ), велетень-сосна (ПФ); 5) емоційно-психічних станів і почуттів людей: туга-клекіт (МР), безвіра (ЮК). У четвертому розділі „Лексикографічна інтерпретація авторських лексичних новотворів неокласиків” наголошено на актуальності створення словника АЛН неокласиків, обґрунтовано теоретичні засади його створення, проаналізовано складні випадки лексикографічного опису АЛН.

План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?