Словотворчість поетів-неокласиків у контексті поетичного мовлення 20–30-х років ХХ століття - Автореферат

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Рівненського державного гуманітарного університету, Міністерство освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Єрмоленко Світлана Яківна, Інститут української мови Національної академії наук України, завідувач відділу стилістики та культури мови; Захист відбудеться „19” лютого 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.02 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (43000, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки (43000, м.Наприкінці минулого - на початку ХХІ ст. мовознавці звернули особливу увагу на всебічне дослідження нових слів - власне мовних неологізмів, основним призначенням яких є поповнення лексикону національної мови, та індивідуально-авторських новотворів, мета яких полягає насамперед у стилістичному й емоційно-експресивному увиразненні художнього (зокрема поетичного) тексту. Попри те, що авторські лексичні новотвори (АЛН) перебувають на периферії словникового складу мови й повною мірою реалізують свій структурно-семантичний потенціал лише в контексті, з яким нерозривно повязані, за сприятливих екстра-й інтралінгвальних умов вони можуть збагатити лексичну систему мови. Значною мірою активізувалися неологічні дослідження словотворчої практики багатьох поетів 20-30-х років, чий доробок протягом тривалого часу був штучно вилучений із літературного процесу, що унеможливлювало повне й обєктивне вивчення художньої мови минулого століття. 6) здійснити порівняльний аналіз новотворів неокласиків та інших поетів 20-30-х років для виявлення основних тенденцій індивідуально-авторського словотворення в поезії зазначеного періоду; Специфіка предмета дослідження визначила вибір основних методів лінгвістичного аналізу: загальнонаукового аналітико-описового методу та його прийомів (лінгвістичного спостереження, зіставлення, узагальнення, класифікації), методу компонентного аналізу - для дослідження семантики АЛН, словотвірного - для характеристики дериваційної структури АЛН, синхронно-зіставного - для порівняльного аналізу семантико-словотвірної структури та особливостей функціонування АЛН у поетичних вокабулярах неокласиків та інших поетів досліджуваного періоду, методу кількісних підрахунків - для виявлення основних тенденцій в еволюції індивідуально-авторської номінації у творчості неокласиків зокрема та в поезії 20-30-х років ХХ ст. загалом.Значний внесок у збагачення поетичного словника зробили й неокласики, у творах яких виявлено близько 800 АЛН. Сплеск дериваційної активності припадає на порівняно сприятливі для творчості роки (1923 - 1927), коли на тлі загального національного піднесення поети активно експериментували не лише в пошуках нових літературних жанрів, але й засобів мовно-естетичного вираження певного змісту. У другому розділі „Лексико-граматична та семантична структура авторських лексичних новотворів неокласиків” висвітлено основні проблеми дослідження лексичної семантики, проаналізовано значеннєві особливості АЛН неокласиків за частиномовною належністю, виокремлено найбільш репрезентативні лексико-семантичні групи (ЛСГ) новотворів, виявлено найчастотніші кореневі морфеми у складі АЛН. Як і поети інших літературних напрямів, неокласики активно створювали АЛН на позначення: 1) явищ природи: весновій (ДХ), блискавка-порив (МР); 2) космічних обєктів: місяць-гостонько (ПФ), сонце-радість (ДХ); 3) тварин: лось-рогач (МР), вовк-драпіжник (МЗ); 4) рослин: береза-жалібниця (МЗ), велетень-сосна (ПФ); 5) емоційно-психічних станів і почуттів людей: туга-клекіт (МР), безвіра (ЮК). У четвертому розділі „Лексикографічна інтерпретація авторських лексичних новотворів неокласиків” наголошено на актуальності створення словника АЛН неокласиків, обґрунтовано теоретичні засади його створення, проаналізовано складні випадки лексикографічного опису АЛН.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ