Структурно-семантична характеристика фразеологізмів німецької мови. Суть фразеології як мовного явища. Поняття про фразеологізми та їх ознаки. Класифікація фразеологічних одиниць. Структура та зміст німецького словосполучення (прислів’їв, приказок).
Аннотация к работе
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. КУРСОВА РОБОТА з Лексикології німецької мови на тему: «Словосполучення у складі фразеологізмів у сучасній німецькій мові»Слова - це те, що вже давно існує в мові та у свідомості людини при освоєнні мови як засобі спілкування, а словосполучення і пропозиції формуються в мовному акті. Ії створення підпорядковане суворим законам граматики, залежить від умов мови і цілей мовця. Але в мові існує досить багато словосполучень, які не виникають у мові, а використовуються в ній як готові словесні освіти. Більшість фразеологізмів володіють емоційно-експресивними відтінками. Основна складність при перекладі фразеологізмів полягає в тому, що не завжди можна знайти перекладній мові аналоги - відповідності даному фразеологізму.Фразеологія будь-якої мови - це цінна лінгвістична спадщина, в якій відбивається бачення світу, національна культура, звичаї і вірування, фантазія та історія народу, що говорить на цій мові. Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну «фразеологія» (гр. phrasis - «вираз, зворот», logos - «слово, вчення»): це 1) сукупність фразеологізмів певної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. На даний момент фразеологія як область мовознавства у філологічній літературі в загальному сенсі визначається як самостійна лінгвістична дисципліна, специфіка якої полягає в встановленні складу стійких або фразеологічних словосполучень даної мови, вивченні закономірностей виникнення і розвитку цих одиниць, а також у визначенні груп стійких словосполучень даної мови в залежності від їх структурних і семантичних особливостей. Різниця в понятті, що виражається вільними і фразеологічними поєднаннями слів, виступає особливо яскраво в таких випадках, коли є можливість порівняти омонімічні вільні і фразеологічні словосполучення, наприклад: blauer Brief - (блакитний лист) вільне словосполучення) і blauer Brief - (повідомлення про відставку) (фразеологічне словосполучення); junges Gemuse - (молоді овочі) (вільне словосполучення) і junges Gemuse (розм.), - (дітвора, молодь) (фразеологічне словосполучення). Автор називає основні критерії фразеологічності і приводить їх докладний опис: відтворюваність (фразеологізми є відносно постійними компонентами мовної системи, що відтворюються як єдність,без новоутворень); стійкість (фразеологізми представляють собою мовну цілісність, їх видозміни можливі лише незначною мірою); лексикалізація (фразеологізми, в порівнянні з вільною синтагмою, утворюють нову семантичну єдність); ідіоматичність (значення фразеології не може бути витлумачено за значенням його конституентів) [Schippan, 1992].Внаслідок цього усяка систематизація матеріалу фразеологізму у вигляді класифікацій будується залежно від того, які властивості одиниць фразеологізмів піддаються аналізу. Типовим в цій роботі, що займає особливе місце в німецькій літературі по фразеології (разом з багатющим фактичним матеріалом, тут містяться і розгорнені теоретичні узагальнення), є те, що вона систематизує лише один вид стійких словосполучень, а саме такі поєднання, в яких є експресивність, емоційність, оціночний характер. Наступним недоліком даної класифікації є нечіткість терміну «приказка», що включає фразеологію, різну по своєму емоційному потенціалу, мотивованості значення і ін. Термін «приказка» в даному випадку обєднує як повністю невмотивовані вирази, ідіоми типа Pech haben, так і образно-мотивовані з явно відчутним перенесенням значення, ср. einem eine schone Suppe einbrocken, а також односкладні пропозиції, що є вигуками, що вживаються в повсякденно-розмовній мові для посилення емоційності вислову, наприклад: Ja, Kuchen! У поєднанні schlecht und recht слово schlecht виступає в своєму архаїчному значенні прямому, правильному, яке повністю втрачене ним в сучасній мові, у звязку з чим і затьмарюється сенс всього словосполучення.Вивчення німецької мови з метою використання як засобу спілкування та пізнання світу, інструмента думки та комунікації передбачає вивчення граматики одночасно з опануванням лексико-фразеологічної системи мови, яка включає і словосполучення. Погляди на словосполучення, їх класифікацію та функціональні характеристики постійно еволюціонують. Слід враховувати, що словосполучення служить будівельним матеріалом для речення, а також є номінативним засобом вивчення предмету, явища чи процесу. Основну характерну семантико-синтаксичну особливість словосполучення становить його властивість виражати незакінчену думку, структурно оформлене поєднання двох або більше повнозначних слів. За своєю структурою всі словосполучення в німецькій мові поділяються на прості, складні, складені та комбіновані.Перш ніж перейти до розгляду структури прислівїв, необхідно зупинитися на терміні «прислівя». Прислівя в узагальненому вигляді констатує властивості покупців, безліч явищ, дає їм оцінку чи наказує образ дій.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Структурно-семантична характеристика фразеологізмів німецької мови
1.1 Суть фразеології як мовного явища
1.2 Поняття про фразеологізми та їх ознаки
1.3 Класифікація фразеологічних одиниць
Розділ 2. Структурно-семантичні особливості німецького словосполучення