Вивчення міфологізму української поезії вісімдесятників та створення авторського міфу. Формування "естетичної" реальності у О. Лишеги. Поетика й ідеологія міфу В. Герасим’юка. Характеристика збірки "Великий міст". Опис ліричних суб’єктів у текстах поета.
При низкой оригинальности работы "Слово, що стало "міфом": спроба інтерпретації поезій Олега Лишеги", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Слово, що стало «міфом»: спроба інтерпретації поезій Олега ЛишегиКісельової «Поетика й ідеологія міфу Василя Герасимюка» читаємо: «на зламі тоталітарних систем бунт проти “ідеології” стає звичним явищем і набуває найрізноманітніших форм: від дискредитації ідеологічних дискурсів чи принципового відсторонення від “колективних” ідеологій - до творення нової мови опису світу чи реконструкції архаїчних світоспоглядань» [4, с. У цій статті ми спробуємо на прикладі одного образу, який зявляється в шести «піснях» із «Зими у Тисмениці» Олега Лишеги, показати, як митець витворює власний авторський міф, а також те, як слово повертається до своїх первинних витоків та в конкретних поетичних контекстах стає міфом. У поезіях «пісня 212», «пісня 8», «пісня 7», «пісня 55», «пісня 43» та «пісня 3» зявляється образ очерету, що характеризується різноманітністю своєї символіки. міфологізм естетичний герасимюк поет Наприклад, стародавнє населення Центральної Америки вважало очерет символом посухи, втраченої юності і життєвого тепла, античні греки свого часу повязували його з вогнем як життєвим началом. Також серед індоєвропейських народів була поширеною традиція накривати свої будинки очеретом, адже покрівля з очерету слугувала засобом для ритуального звязку з небесними покровителями.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
