Дослідження взаємодії словесно-літературного і музичного планів, засобів оперної творчості як основи музичної концепції опери доби романтизму. Вивчення словесних логоформ і музично-тематичного змісту опери в процесі розуміння і інтерпретації оперної ідеї.
Одеська державна музична академія імені А. В. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваСвітова практика підтверджує художню правильність виконання оперних творів мовою оригіналу (що не виключає, звичайно, і відомої правочинності перекладу), причому мається на увазі словесна мова опери, оскільки музична її сторона завдяки своїм естетичним властивостям опановує загальнозначущими, усуспільненими смислами. Уточненню - конкретизації цих смислів слугує слово, що утворює логічний каркас оперного тексту та стає провідником у світ музичних значень. Завдання, поставлені в роботі: - розкрити основні тенденції впливу слова (літературного начала) на музику і музичного осмислення на літературні тексти в композиторській творчості доби романтизму; розкрити взаємодію словесних логоформ та музично-тематичного змісту опери в процесі музичного розуміння та інтерпретації оперної ідеї; визначити структурно-семантичні функції слова, його знакове положення та символічне використання в оперній творчості П.Чайковського, зокрема, роль авторських сценічних ремарок в «Піковій дамі»;У РОЗДІЛІ 1 - ПРО ЗНАЧЕННЯ СЛОВЕСНОЇ СЕМАНТИКИ В МУЗИЦІ і В ОПЕРНІЙ КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ - розглядаються передумови розуміння музики і словесно-літературні аспекти композиторської творчості в період романтизму (в підрозділі 1.1), визначається роль слова як символу в музичному осмисленні оперної ідеї (порівняльна характеристика оперних методів М. Римського-Корсакова, підрозділ 1.2), виявляється значення словесно-поетичного тексту як основи музичної драматургії опери (на матеріалі аналізу опер російських композиторів на тексти «маленьких трагедій» О. Опорним теоретичним положенням для матеріалу першого розділу роботи є те, що в процесі свого історичного становлення музика завжди була тісно звязана зі словом, однак роль слова в музичній творчості помітно мінялася. У підрозділі 1.1. дисертації виявляється, що взаємозвязок процесів розуміння та інтерпретації в синтетичному музичному жанрі, котрим є опера, здійснюється як взаємодія словесних і музичних компонентів: слово - інтерпретативна експлікація художньо-естетичного розуміння та передумова подальшої музичної інтерпретації; музика - інтерпретативна експлікація розуміння словесної форми (літературного задуму), що розширює семантичні межі слова, відкриває його глибинні значення та символічні можливості. Підвищена потреба композиторів романтичної доби в слові пояснюється парадоксально: у її основі намір звільнити музику від будь-якої позамузичної зумовленості, представити її виразні властивості, художню сутність «абсолютними», «чистими», наділити концепційністю музичний зміст.Починаючи з вибору теми, літературного першоджерела, композитор змушений шукати ключ не тільки до музичного рішення, але й до способів його узгодження з дієво-видовищним сценографічним і вербальним виразовими рядами твору. Подібна музична ідея виникає із загальної драматургічної сфери опери, що забезпечує семантичний простір для музики. На наш погляд, основними тенденціями словесно-літературної творчості композиторів-романтиків, що вплинули на шляхи й способи взаємодії словесного та музичного планів оперної поетики, є: - визначення естетичного кредо музики і романізація музичної творчості, що обумовили жанрову модифікацію оперної форми, розвиток художньої ідеї від розуміння до інтерпретації; виявлення музично-тематичних прийомів, способів музичного інтонування, споріднених з літературними, що дозволяють конкретизувати семантичні функції музичного викладу та водночас розпредмечувати, вивільняти глибинний смисл словесної форми, у такий спосіб просуваючись від певної музичної інтерпретації до цілісного розуміння художнього змісту опери. Словесно-літературна основа опери - особлива форма роботи зі словом як з матеріалом, що випереджає й завершує процес художнього сприйняття, єдність вербального (первинно-мовного) і поетичного (вторинно-мовного) призначення слова як засобу співіснування різних смислових інстанцій.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы